Він рятував людей ліками, допомагав фронту з перших днів війни, а згодом сам став до лав ЗСУ. 31 серпня Гайсинщина провела в останню путь молодого захисника, серце якого зупинилося під час військової служби.
Сьогодні, 31 серпня 2026 року, Гайсинська громада у глибокій скорботі провела в останню земну дорогу свого земляка — молодого солдата, військового медика Олександра Тітаренка.
Йому назавжди залишилося 30 років…
Про це розповіли на сторінці Гайсинської міської ради.
Війна і надлюдські навантаження продовжують забирати найкращих — молодих, талановитих, сповнених мрій, планів і бажання жити людей. Таким був і Олександр Тітаренко — світлим, добрим, цілеспрямованим чоловіком, який усе своє життя прагнув допомагати іншим.
Олександр народився 5 червня 1996 року. Він зростав у Гайсині та навчався у місцевій школі №1. Ще змалку мав добре серце й бажання бути корисним людям. Саме тому свій професійний шлях пов’язав із медициною — вступив на фармацевтичний факультет Вінницького національного медичного університету.
У мирному житті перед молодим фахівцем відкривалися великі перспективи. Олександр працював фармацевтом, був справжнім майстром своєї справи та згодом здійснив власну мрію — відкрив аптеку TOS.
З перших днів повномасштабного вторгнення Олександр не залишився осторонь біди. Він активно допомагав фронту медикаментами, знав, де можна знайти дефіцитні препарати, відгукувався на численні прохання військових і волонтерів. Запити до його аптеки надходили з різних куточків України.
Та у травні 2026 року Олександр отримав повістку і був мобілізований до лав Збройних Сил України Гайсинським РТЦК та СП. Без вагань він склав присягу на вірність українському народові та став до лав 425-го окремого штурмового полку «Скеля».
Служив на посаді водія-електрика лікувального відділення медичної роти, віддаючи всі свої сили службі та допомозі побратимам.
Але доля розпорядилася надто жорстоко.
27 серпня 2026 року серце молодого захисника раптово зупинилося під час проходження військової служби у населеному пункті Бандурівка на Кіровоградщині. Причиною смерті стала гостра серцево-судинна недостатність та гіпертонічна кардіоміопатія.
Звістка про смерть Олександра сколихнула всю Гайсинську громаду.
У день прощання сотні людей прийшли віддати останню шану своєму землякові. Гайсинці живим коридором проводжали молодого воїна в останню путь, схиливши голови перед людиною, яка все своє життя присвятила допомозі іншим.
Міський голова Анатолій Гук висловив щирі співчуття матері, батькові, братові, усім рідним, близьким, друзям і побратимам Олександра Тітаренка.
Пам’ять про нього житиме у серцях тих, кому він допоміг. Житиме у вдячності людей, яких він підтримував ліками. Житиме серед побратимів, поруч із якими він ніс службу