Доброволець, нагороджений «Золотим Хрестом», загинув під час виконання бойового завдання внаслідок удару ворожого FPV-дрона. Захисникові було 44 роки.
Учора, 11 липня, Гайсинська громада з глибоким болем провела в останню путь свого Захисника Олександра Анатолійовича Тітаренка, який віддав життя за свободу й незалежність України. Рідні чекали його у відпустку, однак додому воїн повернувся «на щиті».
Про це розповіла очільниця Гайсинської РВА Ludmila Golovashich.
Олександр Тітаренко народився 25 серпня 1981 року у Макіївці. З дитячих років жив у Гайсині, де навчався у міській школі №5. Згодом здобув освіту у Вінницькому економічному коледжі та пройшов строкову військову службу. До початку повномасштабної війни працював у Києві, будував плани на мирне майбутнє.
У березні 2022 року чоловік добровільно став до лав оборонців України. Він служив старшим водієм артилерійського взводу військової частини А1619 та виконував бойові завдання на Миколаївщині, Херсонщині, Донеччині й Дніпропетровщині.
За відданість військовому обов’язку, мужність і професіоналізм Олександр був відзначений медаллю «За оборону рідної держави», почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий Хрест», а також відзнакою командира 59-ї окремої штурмової бригади.
Життя воїна обірвалося 7 липня 2026 року поблизу селища Межова на Дніпропетровщині. Під час виконання бойового завдання він загинув унаслідок удару ворожого FPV-дрона.
Захисникові назавжди залишилося 44 роки…
У скорботі залишилися мати Алла Костянтинівна, дружина Леся Володимирівна, брат Євгеній, рідні, друзі та бойові побратими.