Ладижинська міська рада офіційно підтвердила місцевим ЗМІ, що навесні 2026 року звернулася до БФ «МХП-Громаді» з пропозицією долучитися до відновлення рибних ресурсів Ладижинського водосховища. У міськраді зазначили, що бачили проблему зі станом рибних ресурсів і вважали неправильним чекати, тому й почали шукати однодумців.
Раніше видання «Гайсин онлайн» розпочав журналістське дослідження ситуації навколо Ладижинського водосховища після звернення місцевих мешканців.
Після першої публікації місцеві ЗМІ направили інформаційний запит до Ладижинської міської ради, щоб отримати офіційну позицію влади щодо зариблення водойми та подальших планів її відновлення.
17 серпня міськрада надала відповідь за підписом секретаря міського голови Олександра Коломійця.
Чому міськрада звернулася по допомогу
За нашої інформацією, СТРГ, яке багато років виловлює рибу у Ладижинському водосховищі припинили зариблювати водосховище ще у 2023 році. У міськраді підтвердили, що розуміли проблему зі станом рибних ресурсів і навесні 2026 року звернулися з пропозицією долучитися до відновлення рибних ресурсів водойми до БФ «МХП-Громаді».
Йшлося не лише про зариблення, а й про створення умов для природного відтворення риби.
У офіційній відповіді міськрада зазначає:
«Ми справді бачили проблему зі станом рибних ресурсів і розуміли, що чекати, поки ситуація вирішиться сама собою, неправильно. Саме тому й шукали партнерів і однодумців».
Це фактично підтверджує: питання відновлення рибних ресурсів на той момент уже потребувало антикризових заходів.
Що зробили у водосховищі
16 квітня 2026 року у Ладижинське водосховище випустили близько 4 тонн зарибку — дворічок коропа та товстолоба.
Також було встановлено 200 штучних нерестовищ, покликаних створити додаткові умови для природного відтворення риби.
Міська рада називає ці заходи частиною довгострокового відновлення екосистеми. У відповіді зазначено, що штучні нерестовища мають зменшити залежність популяції від постійного штучного зариблення.
Що планує місто далі
У міськраді назвали кілька напрямків подальшої роботи:
– контроль стану води;
– природоохоронні заходи;
– протидія незаконному вилову;
– відновлення рибних ресурсів;
– залучення партнерів.
Окремо в міськраді наголошують, що водосховище має розвиватися не лише як промисловий об’єкт, а і як природна та рекреаційна частина громади. В тому числі для облаштування зон відпочинку для дітей, занять спортом та дозвілля.
«Водосховище потрібно не лише використовувати, а й відновлювати та берегти», — йдеться у відповіді міськради.
Як стверджують місцеві мешканці, наведення ладу та відповідний догляд за Ладижинським водосховищем – це не питання однієї громади Вінниччини. Вирішення цієї проблеми актуальне й для інших громад, які розташовані поряд.
Але головні питання залишаються
Офіційна відповідь міськради прояснює лише одну частину історії: міська влада бачила проблему зі станом рибних ресурсів і ініціювала заходи з їх відновлення.
Але вона не дає відповіді на інші принципові питання:
Хто мав системно зариблювати водойму до цього?
Чи виконували ці суб’єкти свої зобов’язання?
Хто контролював співвідношення вилову та зариблення?
Чи реагували на ймовірні порушення правоохоронні органи?
Хто й чому подає до суду на меценатів, яких громада в критичний момент просила допомогти з водосховищем?
Саме ці питання редакція розбиратиме у наступній частині журналістського дослідження.
Світлана Світла