Рибу виловлювали, а зариблювати перестали: що відбувається навколо Ладижинського водосховища
Навколо Ладижинського водосховища розгортаються неабиякі пристрасті. Як виявилось, місцеві підприємці, які роками здійснюють вилов риби у Ладижинському водосховищі, вже декілька років не зариблюють водойму, а нанесена шкода та збитки державі можуть оцінюватись до десятки мільйонів гривень.
Попри намагання громади навести лад із водосховищем та не допустити екологічного лиха, місцеві ділки не хочуть відмовлятись від заробітків та переносять фокус уваги на тих… хто намагається врятувати водойму.
До нашої редакції звернулися жителі Ладижина — активісти місцевої спільноти, які спостерігають за розвитком подій.
Порожня водойма та SOS від громади
Багато років Ладижинське водосховище використовується у режимі СТРГ (спеціального товарного рибного господарства). Для бізнесу це означає не просто право черпати рибу сітками, а й прямий обов’язок її розводити, годувати та берегти екосистему.
Результат «господарювання» місцеві відчули на собі: риба у водоймі фактично зникла. Як виявилось, один із суб’єктів господарювання припинив зариблювати водосховище ще у 2023 році.
Що в цей час робили перевіряючі структури та правоохоронні органи достеменно невідомо, але наша редакція вже направили відповідні запити. З результатами відповідей ми вас проінформуємо.
На зараз достеменно відомо лише той факт, що по діяльності СТРГ та відповідних ФОПів були зроблені відповідні експертизи, які підтвердили нанесення збитків державі.
Мешканці та міська рада звернулися по допомогу до відомого в Україні благодійного Фонду «МХП – Громаді», який активно допомагає зміцнювати і розвивати громади в тому числі й на Вінниччині.
Навесні 2026 року меценат за власні кошти провів зариблення та встановив нерестові гнізда.
Отримавши необхідні науково-біологічні обґрунтування від Державної наукової установи «Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії» та погодивши графік із контролюючими органами, 16 квітня 2026 року відбулася масштабна екологічна акція.
У присутності представників Гайсинської РВА, міської ради, Держпродспоживслужби, засобів масової інформації та рибоохоронного патруля у водосховище було вселено:
4 тонни зарибку: 2 000 кг дворічок коропа (8 696 екземплярів) та 2 000 кг дворічок товстолоба (7 407 екземплярів);
200 штучних нерестовищ: плаваючі кільцеві конструкції для покращення умов природного відтворення місцевої іхтіофауни.
Захід мав стати першим реальним кроком до оздоровлення водойми та відновлення біобалансу, якого роками чекали місцеві рибалки та жителі громади.
Здавалося б, громада отримала допомогу, екологія — шанс на відновлення. Але саме тут прокинулися ті, у кого «все було під контролем».
Переведення стрілок та інформаційна атака
Далі почалось найцікавіше. Є інформація, що один з ФОПів, який займається діяльністю СТРГ – ФОП Колісніченко – подав до суду благодійну організацію, яка на звернення громади зарибила водосховище. А у місцевих пабліках соцмереж розгортається справжня інформаційна кампанія, де головними «злочинцями» оголошують… науковців, які розрахували збитки від діяльності місцевих підприємців та благодійний фонд, який за власні кошти, на прохання громади зарибив водойму.
Все це супроводжується підозрами в намаганні “віджати водосховище”.
У кого?
У спеціального товарного рибного господарства, яке продовжує вилов риби, але вже декілька років не виконує зариблення. І яке власником водосховища не являється.
Водночас «борці за правду» в соцмережах не ставлять логічних запитань:
Де була риба і куди поділися гроші, якщо водойму довелося зариблювати за кошти благодійників?
Чому не контролювався відповідними органами процес регуляції вилову-зариблення?
Що на це говорять правоохоронці?
Також відомо, що на сьогодні в українському парламенті є проєкт закону, який покликаний врегулювати більшість спірних моментів у цій галузі, що теж неабияк лякає різного штибу браконьєрів та недобросовісних господарників на місцях.
[14.08.2026 16:32] Доця: Рибу виловлювали, а зариблювати перестали: що відбувається навколо Ладижинського водосховища
Навколо Ладижинського водосховища розгортаються неабиякі пристрасті.Як виявилось, місцеві підприємці, які роками здійснюють вилов риби у Ладижинському водосховищі, вже декілька років не зариблюють водойму, а нанесена шкода та збитки державі можуть оцінюватись до десятки мільйонів гривень.
Попри намагання громади навести лад із водосховищем та не допустити екологічного лиха, місцеві ділки не хочуть відмовлятись від заробітків та переносять фокус уваги на тих… хто намагається врятувати водойму.
До нашої редакції звернулися жителі Ладижина — активісти місцевої спільноти, які спостерігають за розвитком подій.
Порожня водойма та SOS від громади
Багато років Ладижинське водосховище використовується у режимі СТРГ (спеціального товарного рибного господарства). Для бізнесу це означає не просто право черпати рибу сітками, а й прямий обов’язок її розводити, годувати та берегти екосистему.
Результат «господарювання» місцеві відчули на собі: риба у водоймі фактично зникла. Як виявилось, один із суб’єктів господарювання припинив зариблювати водосховище ще у 2023 році.
Що в цей час робили перевіряючі структури та правоохоронні органи достеменно невідомо, але наша редакція вже направили відповідні запити. З результатами відповідей ми вас проінформуємо.
На зараз достеменно відомо лише той факт, що по діяльності СТРГ та відповідних ФОПів були зроблені відповідні експертизи, які підтвердили нанесення збитків державі.
Мешканці та міська рада звернулися по допомогу до відомого в Україні благодійного Фонду «МХП – Громаді», який активно допомагає зміцнювати і розвивати громади в тому числі й на Вінниччині.
Навесні 2026 року меценат за власні кошти провів зариблення та встановив нерестові гнізда.
Отримавши необхідні науково-біологічні обґрунтування від Державної наукової установи «Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії» та погодивши графік із контролюючими органами, 16 квітня 2026 року відбулася масштабна екологічна акція.
У присутності представників Гайсинської РВА, міської ради, Держпродспоживслужби, засобів масової інформації та рибоохоронного патруля у водосховище було вселено:
4 тонни зарибку: 2 000 кг дворічок коропа (8 696 екземплярів) та 2 000 кг дворічок товстолоба (7 407 екземплярів);
200 штучних нерестовищ: плаваючі кільцеві конструкції для покращення умов природного відтворення місцевої іхтіофауни.
ВІДЕО: https://www.youtube.com/watch?v=ritYlbDCsEQ
Захід мав стати першим реальним кроком до оздоровлення водойми та відновлення біобалансу, якого роками чекали місцеві рибалки та жителі громади.
Здавалося б, громада отримала допомогу, екологія — шанс на відновлення. Але саме тут прокинулися ті, у кого «все було під контролем».
Переведення стрілок та інформаційна атака
Далі почалось найцікавіше. Є інформація, що один з ФОПів, який займається діяльністю СТРГ – ФОП Колісніченко – подав до суду благодійну організацію, яка на звернення громади зарибила водосховище. А у місцевих пабліках соцмереж розгортається справжня інформаційна кампанія, де головними «злочинцями» оголошують… науковців, які розрахували збитки від діяльності місцевих підприємців та благодійний фонд, який за власні кошти, на прохання громади зарибив водойму.
Все це супроводжується підозрами в намаганні “віджати водосховище”.
У кого?
У спеціального товарного рибного господарства, яке продовжує вилов риби, але вже декілька років не виконує зариблення. І яке власником водосховища не являється.
Водночас «борці за правду» в соцмережах не ставлять логічних запитань:
Де була риба і куди поділися гроші, якщо водойму довелося зариблювати за кошти благодійників?
Чому не контролювався відповідними органами процес регуляції вилову-зариблення?
Що на це говорять правоохоронці?
Також відомо, що на сьогодні в українському парламенті є проєкт закону, який покликаний врегулювати більшість спірних моментів у цій галузі, що теж неабияк лякає різного штибу браконьєрів та недобросовісних господарників на місцях.
Матеріал підготувала: Світлана Світла