Низькокалорійний сезонний продукт може стати чудовою основою для легкої вечері — головне правильно його приготувати.
Серпень — саме той час, коли баклажани достигають на городах, заповнюють полиці магазинів і стають основою десятків домашніх страв. І якщо для когось цей овоч асоціюється лише з ікрою, варто поглянути на нього по-новому.
Баклажани містять клітковину, калій, марганець, фосфор, а також невелику кількість вітамінів С, В6 та В9. У 100 грамах сирого овоча — приблизно 26 ккал, тому сам по собі баклажан є досить легким продуктом.
Особливу увагу варто звернути на шкірку. Саме в ній та прилеглих шарах міститься значна частина рослинних сполук, зокрема поліфенолів та пігментів із антиоксидантними властивостями.
Чому баклажани варто додати до літнього меню?
Насамперед через клітковину. Вона допомагає довше зберігати відчуття ситості та є важливою складовою збалансованого харчування.
Баклажани також містять рослинні поліфеноли, зокрема хлорогенову кислоту. Дослідження вказують на антиоксидантні властивості цих сполук, однак не варто сприймати баклажани як лікувальний продукт.
Найбільша користь буде тоді, коли вони є частиною різноманітного раціону — разом з іншими овочами, бобовими, крупами, рибою чи іншими джерелами білка.
Чи потрібно засолювати баклажани?
Не обов’язково.
Старий спосіб — нарізати баклажани, посолити, залишити на певний час, а потім промити — використовували переважно для зменшення гіркоти. Сучасні сорти зазвичай значно менш гіркі, тому цей етап можна пропускати.
Якщо баклажан не гірчить, його можна одразу готувати.
Найважливіше — спосіб приготування
Ось тут і криється головний секрет.
Сам баклажан має невисоку калорійність, але його м’якуш легко вбирає олію. Тому смаження у великій кількості жиру може суттєво збільшити калорійність готової страви.
Для легшого варіанту краще:
- запікати баклажани в духовці;
- готувати на грилі;
- тушкувати з іншими овочами;
- використовувати мінімальну кількість олії під час обсмажування.
Запечений баклажан із часником, зеленню та невеликою кількістю оливкової олії — простий приклад смачної сезонної страви без зайвого жиру.
А як щодо соланіну?
Боятися звичайної порції стиглих баклажанів здоровій людині не потрібно. Вони справді містять глікоалкалоїди, але їхня кількість залежить від сорту та ступеня стиглості, а звичайне споживання стиглого овоча не означає отруєння.
Водночас не варто їсти зіпсовані, сильно пошкоджені або явно незрілі плоди.
Чи можна баклажани дітям?
Баклажан можна вводити в раціон дитини приблизно з початком прикорму, коли вона вже готова до нових продуктів.
Для найменших важлива не лише поживність, а й консистенція. Овоч має бути добре термічно оброблений і м’який, щоб дитині було безпечно його їсти.
Новий продукт краще вводити поступово та стежити за реакцією організму.
Кому варто бути обережними?
Для більшості людей баклажани є звичайним безпечним овочем. Алергічні реакції на них можливі, хоча трапляються нечасто.
Баклажан належить до пасльонових, як помідори, перець і картопля. Якщо після його вживання регулярно виникають небажані симптоми, варто звернутися до лікаря, а не самостійно виключати цілу групу продуктів.
Головна порада
Не перетворюйте корисний сезонний овоч на «калорійну губку». Чим менше зайвої олії та важких соусів — тим легшою буде страва.
Тож цього серпня варто експериментувати: запікайте баклажани, додавайте їх до рататуя, овочевих рагу, салатів чи робіть ніжні паштети. Адже баклажан — це значно більше, ніж просто основа для домашньої ікри.