Брейкінг — це не лише видовищний танець з обертами на голові чи складними трюками. Для багатьох він стає справжнім стилем життя. Саме так сталося і для гайсинського тренера Сергія Слюсарева, який уже понад два десятиліття займається цим напрямом і сьогодні навчає дітей у власній школі брейкінгу.
Знайомство з цим танцем у Сергія почалося ще наприкінці 1990-х років.
«Перший раз я побачив брейкінг у 1999 році на морі, в Очакові на Чорному морі. А вже у 2000 році почав серйозно займатися», – згадує він.
У той час інформації про цей танець було дуже мало. Інтернету майже не було, тому брейкеру доводилося вчитися самостійно і переважно за телевізійними кліпами.
«Я вчився танцювати по кліпах, з телевізора, тому що раніше інтернету не було. Щоб дістати відеокасети, потрібно було звертатися до київських хлопців», – каже він.
Особливо Сергієві запам’ятався один кліп, який став справжнім джерелом натхнення:
«Я дуже чекав кліп гурту “Тартак” Сашка Положинського — “Кожне тіло”. Його показували раз чи два на тиждень, і я намагався запам’ятати рухи».
Справжнім поштовхом для розвитку став 2003 рік. Під час поїздки до дитячого табору в Бердянську майбутній тренер побачив чемпіонат України з брейкінгу.
«Там були команди із Запоріжжя, Миколаєва, Харкова, Дніпропетровська. Коли я побачив це наживо, мене ще більше потягнуло займатися брейкінгом», – занурюється у спогади Сергій.
На шляху до мрії були й перерви.
«Були переломні моменти: я кидав танці на два-три роки, а потім знову повертався», – розповідає тренер.
Першу спробу створити школу він зробив у 2013 році. Сергій згадує, що тоді у нього було близько 34 дітей. Але щось не склалося, і школа не продовжила роботу.
Нове життя школа отримала у 2022 році. Спочатку до нього ходила одна дитина, десь три місяці. Потім дві, потім три. У 2022 році дітей було небагато.
Проте вже через рік ситуація змінилася.
«У 2023 році групи повністю сформувалися, з’явився зал, і я почав активно тренувати дітей», – згадує тренер.
Сьогодні в школі працюють дві групи: для початківців і для більш досвідчених танцівників, які вже беруть участь у змаганнях та здобувають перемоги.
Тренер також планує відкрити окрему групу для дорослих.
«Батьки часто питають, чи обов’язково в брейкінгу крутитися на голові чи стояти на руках. Насправді це не обов’язково», – наголошує Сергій.
За його словами, брейкінг має кілька різних напрямів, і кожен може знайти щось під себе:
«У брейкінгу є чотири стилі: toprock, downrock, power moves і freezes. Кожен може обрати той напрям, який підходить саме його тілу».
Учні гайсинської школи вже мають серйозні досягнення. Діти двічі вигравали чемпіонат Вінницької області, також отримали запрошення виступити разом із Вінницькою командою на чемпіонаті у Києві.
«Нам запропонували об’єднатися з командою Sky Laps — це одна з найкращих шкіл брейкінгу Вінниці та поїхати на змагання до Києва», – розповідає тренер.
На батлі зібралося багато сильних команд з різних міст України: Києва, Полтави, Борисполя, Нікополя, Рівного, Тернополя, Чернігова та інших.
«Конкуренція була дуже сильна. У фіналі ми змагалися з командою, яка була з Полтави. Двоє суддів проголосували за них, а троє за нас. Ми перемогли буквально в один голос»,- з гордістю за своїх учнів зазначає Сергій.
Однак тренер переконаний: головне в танцях не лише перемоги, а бажання самої дитини:
«Для початку дитині повинно подобатися танцювати. Бо часто буває, що батьки хочуть, щоб дитина займалася, а дитина не хоче».
