Юрій Дубовий та Володимир Максимець віддали життя за Україну на Донеччині. Меморіальні дошки на їхню честь стали символом вдячності земляків і нагадуванням про високу ціну свободи.
У селі Зятківці Гайсинської громади відбулася зворушлива подія — на фасаді місцевої школи відкрили меморіальні дошки на честь двох полеглих захисників України — старших солдатів Юрія Дубового та Володимира Максимця.
Про це повідомила на своїй сторінці очільниця Гайсинської РВА Людмила Головашич.

На шкільному подвір’ї зібралися рідні воїнів, односельці та небайдужі жителі громади. Присутні схилили голови у хвилині мовчання, вшанувавши пам’ять земляків, які віддали найдорожче — власне життя — за незалежність і майбутнє України. До пам’ятних знаків поклали живі квіти.

Юрій Дубовий (10 жовтня 1965 — 5 травня 2024) служив старшим стрільцем-оператором військової частини А4821. Його життя обірвалося під час бою поблизу Семенівки на Донеччині.
Понад десять місяців рідні Юрія жили між надією та болісною невідомістю, чекаючи на диво. Лише 3 квітня 2025 року експертиза офіційно підтвердила його загибель.
Подвиг захисника відзначено посмертно. Він нагороджений відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «Комбатанський Хрест» (наказ №511 від 13 лютого 2026 року).

Володимир Максимець (19 січня 1977 — 25 серпня 2025) народився і виріс у Зятківцях, у простій працьовитій родині. Захищати Україну він почав ще під час антитерористичної операції у 2015–2016 роках.

У жовтні 2023-го Володимир знову став до лав захисників держави. Служив навідником-оператором бронетранспортера у бригаді «Червона калина» 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов». Свій останній бій прийняв поблизу населеного пункту Світле на Донеччині.
Відтепер імена двох воїнів назавжди закарбовані на стіні рідної школи. Щодня ці меморіальні дошки нагадуватимуть учням, педагогам та всім, хто проходитиме повз, про земляків, які стали на захист Батьківщини й не повернулися додому.

