Воїн, який сам виховував двох дітей, загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині, віддавши життя за незалежність України.
Теплицька громада у глибокій скорботі провела в останню земну дорогу свого Захисника – Руслана Данилюка, який загинув, боронячи Україну від російської агресії. Жителі громади зустріли Героя «на щиті», ставши навколішки та віддаючи останню шану людині, яка пожертвувала власним життям заради свободи й майбутнього держави.
Про це повідомили на сторінці Теплицької селищної ради.
Руслан Данилюк народився 23 серпня 1976 року в селі Стражгород. Тут пройшли його дитинство та юність. Після закінчення місцевої школи він здобув професію механізатора у Теплицькому професійно-технічному училищі. Згодом створив сім’ю, проживав у селі Розкошівка та працював за фахом у ТОВ «Теплик Агро».
Доля підготувала Русланові непрості випробування. Після передчасної смерті дружини він сам виховував двох дітей, ставши для них люблячим батьком, підтримкою та найближчою людиною.
У травні 2026 року чоловіка мобілізували до лав Збройних Сил України. Він проходив службу стрільцем-номером обслуги 2-го механізованого відділення у складі 33-го окремого штурмового полку Сухопутних військ України.
28 липня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Миколаївка Краматорського району Донецької області життя воїна обірвалося.
Сьогодні Руслан Данилюк востаннє повернувся до рідного дому. Уздовж дороги люди ставали навколішки, схиляли голови та проводжали Захисника, який віддав найдорожче — своє життя за Україну, за мир і безпеку кожного українця.
Поховали воїна з усіма військовими почестями. Державний Прапор України, яким була вкрита домовина, військовослужбовці передали матері загиблого як символ вдячності держави за жертовне служіння її сина. Під звуки Державного Гімну України та військовий салют Руслана Данилюка віддали рідній землі.
