Сержант, захисник і люблячий батько віддав життя за рідну землю та родину.
Сьогодні Тростянецька громада з глибоким сумом провела в останню путь свого Захисника — Гончара Сергія Сергійовича з села Буди.
Про це повідомили на сайті Тростянецької селищної територіальної громади.
Сергій Сергійович народився 13 листопада 1970 року в селищі Дубина. Він усе життя залишався вірним рідній землі, закінчив Будянську школу та здобув професію маляра-штукатура у Вінницьке СПТУ №7. Після строкової військової служби повернувся додому, працював у будівельній бригаді, чесно заробляючи на життя для родини.
Односельці пам’ятають Сергія як людину великого серця — щирого, активного, доброзичливого. Він завжди підтримував, допомагав, ніколи не відмовляв у пораді чи доброму слові. Коли дружина Любов Володимирівна поїхала працювати за кордон, Сергій сам виховував дітей і дбав про господарство, створюючи тепло і затишок у домі.
У 2025 році Сергій Гончар став до лав Збройні Сили України, служив сержантом, командиром відділення технічного обслуговування бронетанкової техніки 3 механізованого батальйону військової частини А4977. Він без вагань залишив рідних і став на захист України, залишаючись вірним військовій присязі та своєму народові.
12 лютого 2026 року в місті Павлоград його серце зупинилося. Обірвалося життя людини, яка віддала стільки любові родині і країні.
Сергію Гончару було 55 років…
