Валерій Коровій назвав головні ризики для аграріїв — від падіння закупівельних цін до нестачі місця на елеваторах.
Російські атаки на українські порти та блокування морських шляхів суттєво ускладнили експорт зернових. Через скорочення можливостей для вивезення продукції знижуються закупівельні ціни, а українські елеватори ризикують зіткнутися з нестачею місця для нового врожаю.
Про наслідки для аграрного сектору та економіки України розповів доктор економічних наук, колишній керівник Вінницької області та лідер громадського об’єднання «Ми – Вінничани» Валерій Коровій в коментарі виданню «33-й канал».
Україна виробляє десятки мільйонів тонн зерна
За словами Валерія Коровія, минулого року Україна виробила близько 60 млн тонн зерна. Майже 80% українських зернових традиційно експортується, оскільки внутрішнє споживання не дозволяє використати такі обсяги продукції.
Йдеться насамперед про пшеницю та кукурудзу. Значна частина продукції олійно-жирової промисловості, зокрема переробки соняшнику та ріпаку, також орієнтована на зовнішні ринки.
Через проблеми з морською логістикою та черги на кордонах Україна не може експортувати зерно у звичних обсягах.
Через обмеження експорту падають ціни
Скорочення можливостей для експорту вже позначилося на закупівельній вартості зерна. За наведеними Валерієм Коровієм даними, ціна пшениці знизилася до 4500 гривень за тонну без ПДВ та до 6000 гривень із ПДВ.
Одночасно для аграріїв зростають витрати, зокрема через подорожчання паливно-мастильних матеріалів. За таких умов невеликі господарства можуть опинитися перед питанням економічної доцільності подальшої роботи.
Ще одна проблема — нестача місця для зберігання врожаю. Навіть за наявності потужної та оновленої елеваторної бази значні обсяги зерна можуть залишитися без достатніх можливостей для зберігання.
Українській економіці не загрожує крах через втрату експорту зерна
Валерій Коровій зазначає, що Національний банк оцінював можливі втрати України від неможливості експортувати зернові у 2 млрд доларів.
Водночас, за його словами, ця сума не створює загрози для стабільності національної валюти чи економіки загалом на тлі міжнародної фінансової допомоги та прогнозованого зростання золотовалютних резервів.
Основне фінансове навантаження від скорочення експорту припадає безпосередньо на аграріїв.
Найбільші ризики — для малих фермерів
Великі аграрні холдинги мають більше можливостей компенсувати втрати. Частина з них володіє переробними потужностями, елеваторами та займається тваринництвом, що дозволяє створювати додану вартість із вирощеної продукції.
Інша ситуація у невеликих підприємств та фермерських господарств. Саме вони, на думку Коровія, можуть опинитися у найскладнішому становищі.
Окремою проблемою може стати збирання кукурудзи. Через несприятливі погодні умови минулого року частину врожаю залишили в полях. Якщо цьогоріч у невеликих фермерів не вистачатиме коштів на збирання та сушіння зерна, вони можуть опинитися перед вибором, який урожай економічно невигідно збирати.
Валерій Коровій закликає підтримати малі господарства
Експерт вважає, що державі варто вже зараз визначити коло малих фермерських господарств, які потребують допомоги, та передбачити для них пряму фінансову підтримку.
Серед можливих механізмів він називає дотації, які дозволили б фермерам зібрати врожай і не зазнати критичних збитків.
Коровій також звертає увагу на те, що безвідсоткові кредити не завжди можуть оперативно вирішити проблему. Навіть якщо фермер отримає позику, її все одно доведеться повертати, тоді як у разі прямих збитків боргове навантаження може лише погіршити ситуацію.
На його думку, Кабінет Міністрів, область та інші державні інституції мають працювати над конкретними механізмами підтримки малих агропідприємств.
Залізниця та автотранспорт не зможуть повністю замінити морські порти
Сухопутні маршрути також мають обмежені можливості. За прогнозом експертів, залізницею та автомобільним транспортом можна експортувати близько 60% від попередніх обсягів.
Отже, приблизно 40% продукції, яка за нормальних умов могла б піти на експорт, може залишитися в Україні.
У такій ситуації, вважає Валерій Коровій, необхідно розвивати внутрішню переробку та шукати способи використання зерна всередині країни. Паралельно держава має створити механізми, які допоможуть малим агропідприємствам уникнути банкрутства.