Україна щороку витрачає мільйони євро на закупівлю мигдалю за кордоном, хоча сучасні сорти вже доводять: цю культуру можна успішно вирощувати й у наших садах.
Ще донедавна мигдаль для більшості українців асоціювався передусім із сонячними країнами Середземномор’я, іспанськими плантаціями та дорогими горіхами на полицях магазинів. Та ситуація поступово змінюється. Сьогодні мигдаль дедалі впевненіше заявляє про себе як про одну з найбільш перспективних культур для українського садівництва.
І для цього є вагома причина: Україна досі повністю залежить від імпортного мигдалю.
Мільйони євро щороку їдуть за кордон
Лише за минулий рік в Україну завезли 4201 тонну очищеного мигдалю на суму понад 23 мільйони євро. Цифра вражає, адже вона водночас демонструє дві речі: українці активно споживають мигдаль, а внутрішній ринок має величезний простір для власного виробника.
Саме тут і може з’явитися нова можливість для фермерів та садівників.
Президент ВГО «Українська горіхова асоціація» Геннадій Юдін переконаний: мигдаль має всі шанси стати важливою культурою для промислового садівництва в Україні.
І справа вже не лише в ентузіазмі окремих господарств. За останні роки накопичено досвід, проведено дослідження та випробувано сорти, здатні адаптуватися до українських умов.
Сад, який може почати працювати вже через три роки
Одна з головних переваг сучасних мигдалевих садів — відносно швидкий вступ у плодоношення.
Фахівці працюють із сучасними сортами іспанської селекції, які є самоплідними, мають високу адаптивність і можуть давати перший відчутний результат уже приблизно через три роки після закладання саду.
Серед сортів, які вже внесені до Державного реєстру сортів рослин України, — Penta, Makako та Lauranne. Інші сорти продовжують проходити випробування у різних регіонах країни.
Вивчення мигдалю в Україні — це не експеримент одного сезону. «Українська горіхова асоціація» займається цією культурою майже десятиліття, а перші дослідні насадження були закладені ще у 2017 році на Одещині.
Не екзотика, а можливий бізнес
Сучасне садівництво дедалі частіше шукає культури, які можуть не лише добре рости, а й приносити економічний результат. І мигдаль у цьому сенсі виглядає особливо цікаво.
Попит на нього стабільний: мигдаль використовують у кондитерській промисловості, виробництві рослинного молока, косметиці, харчовій галузі. А головне — український ринок поки що значною мірою залежить від закордонної продукції.
Тож кожен гектар успішно вирощеного мигдалевого саду потенційно може працювати не лише на прибуток конкретного господарства, а й поступово заміщувати імпорт.
Додатковим стимулом для аграріїв стала й державна підтримка. У 2026 році було розширено перелік областей, де закладання мигдалевих садів може здійснюватися в межах державної програми підтримки садівництва.
Мигдаль уже давно підкорив світ
У світовому виробництві горіхів мигдаль утримує першість. На нього припадає близько 33% світових обсягів вирощування.
Для порівняння, волоський горіх займає близько 19%, кеш’ю — 18%, фісташка — 15%, а фундук — 10%.
Світ давно оцінив цю культуру. Тепер питання в іншому: чи зможе Україна використати власний шанс?
Звісно, мигдаль не варто називати універсальною культурою, яка підійде кожному господарству й будь-якому регіону. Закладання промислового саду потребує ретельного аналізу клімату, ґрунтів, вибору сортів, технологій вирощування та прорахунку економіки.
Проте досвід останніх років показує: те, що ще недавно здавалося для України екзотикою, поступово може стати перспективним напрямом агробізнесу.
Можливо, вже зовсім скоро мигдаль перестане бути для українських садівників лише «заморським горіхом» і почне впевнено проростати у вітчизняних садах — перетворюючи мільйони імпортних євро на можливості для українського села та аграрного бізнесу.