Після тривалого очікування та болісної звістки про загибель громада провела в останню путь старшого матроса, старшого стрільця-оператора десантно-штурмової роти ЗСУ. Воїн віддав життя за Україну 8 лютого 2025 року на Донеччині.
Ладижинська громада схилила голови у скорботі, проводжаючи в останню путь свого захисника — Володимира Луканюка. Траурна церемонія прощання відбулася на площі Фонтанів. Вдячні містяни зустрічали та проводжали Героя, стоячи на колінах, віддаючи останню шану воїну, який ціною власного життя захищав Україну.
Про це розповідає на своїй сторінці виконувач голови Ладижинської міської ради Олександр Коломієць.
Володимир Луканюк народився 30 липня 1973 року на Івано-Франківщині. Після закінчення Богородчанського середнього професійно-технічного училища здобув фах електрогазозварника, згодом опанував водійську справу. У 1990-х роках проходив строкову військову службу.
З 2016 року його життя було пов’язане з Вінницькою птахофабрикою. У філії Комунального комплексу він працював старшим оператором котельні. Колеги згадують Володимира як людину, яка була душею колективу, користувалася повагою та завжди була готова прийти на допомогу. Добрий, щирий, мужній і працьовитий — таким він назавжди залишиться у пам’яті тих, хто його знав.
За робочими турботами на Володимира чекала родина. Він був люблячим сином, чоловіком і батьком. Особливе місце в його житті займала пасіка. Бджільництво було не просто захопленням, а справжньою справою душі. Він із любов’ю доглядав за бджолами, виготовляв цілющі медові суміші та пригощав рідних і знайомих власним медом.
Та коли Україна опинилася перед загрозою повномасштабного вторгнення, Володимир не залишився осторонь. У перші дні великої війни він добровільно став до лав Збройних Сил України. Служив старшим матросом, старшим стрільцем-оператором десантно-штурмової роти, мужньо виконуючи військовий обов’язок.
На початку 2025 року зв’язок із воїном обірвався — Володимир зник безвісти. Рідні жили надією на його повернення, однак згодом надійшла страшна звістка. Захисник героїчно загинув 8 лютого 2025 року під час бою поблизу населеного пункту Андріївка Волноваського району Донецької області.
Під час церемонії прощання від імені громади та міста рідним, близьким, друзям і побратимам загиблого висловили щирі співчуття.