Два роки і два місяці тривало чекання родини старшого сержанта Збройних Сил України Миколи Вікторовича Рахнянського, аби з почестями поховати його на рідній землі.
Донька Героя, Анастасія, від імені родини написала зворушливі слова:
«Ти не зрадив і до кінця залишився вірним країні! Ти сповна виконав свій обов’язок! Тепер наше завдання — не зрадити!»
Микола Вікторович народився 10 травня 1969 року в селі Демівка (нині Ольгопільська громада). Тут він навчався в школі, яку закінчив зі срібною медаллю. Після цього здобув освіту у Вінницькому професійно-технічному училищі, служив в армії, а також навчався у Вінницькому педагогічному інституті.
Певний час Микола Рахнянський працював шкільним учителем у рідному селі, а згодом, після народження доньки, переїхав до селища Губник, де служив у Ладижинській виправній колонії. У званні майора вийшов на пенсію.
З першого дня повномасштабного вторгнення Росії він знову став на захист України, вступивши до 120-ї бригади територіальної оборони. З квітня 2022 року брав участь в обороні на слов’янському напрямку, пізніше — на північних кордонах країни.
З березня 2023 року служив бойовим медиком роти вогневої підтримки у запеклих боях за місто Бахмут Донецької області. 27 березня 2023 року під час виконання бойового завдання Микола Рахнянський героїчно загинув. Тіло воїна довго не могли евакуювати через оточення, і понад два роки родина чекала на його повернення.
Нарешті Герой повернувся додому, щоб здобути вічний спокій.
Вічна пам’ять Герою Миколі Рахнянському!
Щира подяка родині за мужність і приклад справжнього героїзму.
