Рідні чекали на його повернення, сподіваючись на диво. Та результати ДНК-експертизи підтвердили найстрашніше: солдат Михайло Мурзін загинув на Донеччині, виконуючи бойове завдання. Йому назавжди залишиться 40 років.
Учора, 25 жовтня 2026 року Гайсинська громада провела в останню путь свого земляка, українського воїна Михайла Мурзіна. Після тривалих місяців невідомості Захисник повернувся додому на щиті. Понад півтора року його рідні жили надією, чекали звістки та вірили, що він зможе повернутися. Однак ця надія не справдилася.
Про це розповіли на сторінці Гайсинська міська рада Офіційна Сторінка.
Михайло народився 11 січня 1985 року в Гайсині у багатодітній родині. Навчався у загальноосвітній школі № 7, а після її закінчення одразу розпочав трудовий шлях. Він мав золоті руки, багато чого вмів робити самотужки, працював у будівельній бригаді.
Рідні та близькі знали його як спокійного, працьовитого чоловіка, який не боявся роботи й завжди був готовий допомогти. Для матері Олени Василівни він був надійною опорою та помічником, для братів — рідною людиною, з якою пов’язували спільні спогади й родинні надії.
У жовтні 2024 року Михайло склав військову присягу на вірність Українському народові. Служив солдатом у 155-й окремій механізованій бригаді імені Анни Київської на посаді стрільця-помічника гранатометника.
Згодом воїн вирушив на Донеччину, де українські захисники боронять рідну землю від російської агресії. У другій половині березня 2025 року зв’язок із Михайлом обірвався. Для його матері та двох братів розпочався болісний період очікування без відповідей. Вони сподівалися, що він може перебувати в полоні й колись повернеться додому.
Та результати ДНК-експертизи підтвердили загибель Михайла. Він поліг 21 березня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Шевченко Покровського району Донецької області.
Понад півтора року невідомості змінилися гіркою правдою, з якою родині доведеться вчитися жити. Матері більше не обійняти сина, братам — не почути його голосу. Війна обірвала життя чоловіка, який мав власні плани, працював, допомагав близьким і ще міг би багато зробити.
Михайла Мурзіна поховали з військовими почестями на Алеї слави міського кладовища. На рідній землі завершився його земний шлях — шлях праці, відповідальності та боротьби за незалежність України.