Екологічна ініціатива з порятунку Ладижинського водосховища отримала несподіване юридичне продовження. Фізична особа-підприємець, яка роками використовує водойму в режимі СТРГ, звернулася до суду, вимагаючи визнати зариблення від благодійників протиправним. Це історія про те, як чотири тонни вселеного малька та сотні штучних нерестовищ стали приводом для судової тяганини та спроби перекласти власні зобов’язання на меценатів.
Навесні 2026 року ситуація навколо Ладижинського водосховища досягла критичної позначки. Через очевидний занепад біоресурсів місцева громада та міська рада звернулися по допомогу до БО «Благодійний Фонд «МХП-Громаді». Реагуючи на заклик про порятунок екосистеми, благодійники залучили науковців і підготували офіційний проєкт відновлення рибних запасів.
Чотири тонни риби та 200 нерестовищ: що зробили благодійники
Отримавши необхідні науково-біологічні обґрунтування від Державної наукової установи «Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії» та погодивши графік із контролюючими органами, 16 квітня 2026 року відбулася масштабна екологічна акція.
У присутності представників Гайсинської РВА, міської ради, Держпродспоживслужби та рибоохоронного патруля у водосховище було вселено:
- 4 тонни зарибку: 2 000 кг дворічок коропа (8 696 екземплярів) та 2 000 кг дворічок товстолоба (7 407 екземплярів);
- 200 штучних нерестовищ: плаваючі кільцеві конструкції для покращення умов природного відтворення місцевої іхтіофауни.
Захід мав стати першим реальним кроком до оздоровлення водойми та відновлення біобалансу, якого роками чекали місцеві рибалки та жителі громади.
Позиція міської влади: «Чекати, поки ситуація вирішиться сама — неправильно»
Про те, чому громада була змушена залучати благодійників та як міська влада оцінює стан водосховища, розповідає т.в.о. міського голови Ладижина Олександр Коломієць:
«Ладижинське водосховище для нашої громади — це не просто водойма. Це важлива частина міського середовища, природної екосистеми та потенціалу для відпочинку людей. Тому питання його стану для нас завжди було і залишається пріоритетним.
Навесні 2026 року ми звернулися до благодійного фонду «МХП-Громаді» з конкретною пропозицією долучитися до відновлення рибних ресурсів водойми. Йшлося не лише про те, щоб випустити у водосховище рибу, а про комплексніші природоохоронні заходи — зокрема, створення умов для її природного відтворення.
Ми справді бачили проблему зі станом рибних ресурсів і розуміли, що чекати, поки ситуація вирішиться сама собою, неправильно. Саме тому й шукали партнерів і однодумців. Важливо, що це відбувалося на тлі ширшої роботи з контролю за станом водосховища. Державна екологічна інспекція у Вінницькій області у лютому 2026 року повідомляла, що проводила регулярний моніторинг акваторії та відбір проб води. Тому наше завдання — не просто реагувати на окремі проблеми, а послідовно відновлювати природний потенціал водосховища. І тут підтримка відповідального бізнесу та благодійних організацій є дуже важливою».
Абсурд чи правова зачіпка: чому добру справу оскаржують?
Втім, замість вдячності чи підтримки екологічна ініціатива зіштовхнулася з юридичною протидією. У липні 2026 року підприємниця Колісніченко Л.С., яка з 2018 року здійснює рибогосподарську експлуатацію водосховища (СТРГ), подала позовну заяву до адміністративного суду.
Відповідачем у справі виступає Управління Держрибагентства у Вінницькій області, яке дозволило проведення робіт. Головні претензії позивачки зводяться до наступного:
- «Непрофільний КВЕД»: Позивач стверджує, що благодійний фонд є соціальною організацією (КВЕД 88.99), а отже, нібито не мав права виступати виконавцем зариблення, оскільки це привілей виключно спеціалізованих суб’єктів рибного господарства.
- Вимога зарахувати рибу собі: Найбільш промовистим пунктом позову є вимога зобов’язати Держрибагентство зарахувати подаровані благодійниками 4 тонни риби у нормативи діючого Режиму експлуатації ФОП Колісніченко Л.С., відповідно зменшивши її власні зобов’язання щодо вселення риби та перекривши прострочені нормативи.
Тут варто підкреслити: самі користувачі з ФОП Колісніченко Л.С. востаннє проводили заходи із зариблення ще у 2023 році.
Стратегія на відновлення екосистеми
Показово, що в той час, як приватний користувач намагається використати подарований мальок у власних процесуальних інтересах, у міській раді наголошують на стратегічному та довгостроковому ефекті від проведених заходів.
Олександр Коломієць підкреслює, що громада розглядає проведене зариблення як інвестицію в майбутнє:
«Ми розглядаємо зариблення та встановлення штучних нерестовищ як інвестицію не в короткостроковий результат, а у відновлення екосистеми. Не варто очікувати, що після одного зариблення водойма одразу зміниться. Природні процеси потребують часу.
Саме тому для нас принципово важливо було поєднати зариблення зі створенням умов для подальшого природного відтворення риби. Штучні нерестовища мають допомогти сформувати додаткові місця для розмноження, а, отже, у перспективі зменшити залежність популяції від постійного штучного зариблення.
Для нас важливо, щоб Ладижинське водосховище поступово перетворювалося з території, яку сприймають переважно як промисловий об’єкт, на повноцінну природну та рекреаційну частину громади. У 2026 році міська рада разом із партнером — благодійним фондом «МХП-Громаді» — продовжує розвивати саме рекреаційне використання водойми. Наш підхід простий: водосховище потрібно не лише використовувати, а й відновлювати та берегти».
Реакція та перспективи
Ситуація, що склалася навколо Ладижинського водосховища, викликає чимало запитань у місцевої громади. Поки одні шукають ресурси для реального порятунку екології, залучають науковців та випускають у воду тонни малька за закликом місцевої влади, інші намагаються привласнити результати цієї благодійної допомоги задля власної господарської вигоди.
Наразі розгляд справи № 120/10256/26 планується за правилами спрощеного позовного провадження у Вінницькому окружному адміністративному суді. Редакція продовжує стежити за перебігом цього резонансного судового процесу та чекає на правову оцінку дій усіх учасників з боку суду та правоохоронних органів.