Нове видання розповідає про село, засноване вихідцями з Ладижина, та стало містком між Вінниччиною і Миколаївщиною.
У серії «Моя Вінниччина» побачило світ нове, вже 128-ме видання. Книга «Ладижинська Секретка в степах Миколаївщини», авторами якої стали Петро Войт та Лідія Круглик, відкриває маловідому сторінку історії українських земель і розповідає про долю вихідців із Ладижина, які свого часу заснували поселення далеко за межами рідного краю.
Про це розповів на своїй сторінці поет,публіцист, громадський діяч Михайло Каменюк.
Особливість книги полягає в тому, що її основу склало унікальне краєзнавче дослідження. Завдяки багаторічним пошукам ладижинських дослідників та письменника Петра Войта вдалося віднайти село Секретарка (первісна назва — Секретка) у степах Миколаївщини. Саме його заснували переселенці з Ладижина, а зібрані факти дозволили відновити історичний зв’язок між двома регіонами України.
Публікація цієї історії викликала значний інтерес на Миколаївщині. Саме тому книга стала першим випуском нової серії «Моя Миколаївщина», що фактично започаткувала новий регіональний видавничий проєкт за прикладом успішної вінницької серії.
Водночас вінницьке видання знайомить читачів не лише з історією заснування Секретки, а й із минулим та сучасністю козацького Ладижина, відкриваючи маловідомі сторінки життя людей, яких історичні події роз’єднали територіально, але не духовно.
Передмову до книги підготував директор Видавничого дому «Моя Вінниччина» Вадим Вітковський, який наголошує на важливості збереження історичної пам’яті та відновлення зв’язків між громадами.
Обидва видання — вінницьке та миколаївське — надруковані у житомирському видавничому домі «БУК-ДРУК», який уже багато років є партнером проєкту. Вихід вінницького накладу став можливим завдяки фінансовій підтримці Ладижинської міської ради.
Нова книга стане цінною знахідкою для краєзнавців, істориків, бібліотек, педагогів і всіх, хто цікавиться історією рідного краю та долями українських родин, розкиданих різними куточками країни. Вона вкотре доводить, що навіть через століття можна віднайти втрачені сторінки спільної історії та повернути їх сучасникам.

