Алея, що зберігатиме історію Героя Віталія Бойка.
Учора, 2 грудня, в Любомирці відкрили Алею Пам’яті — місце, яке нагадуватиме про ціну свободи та мужність українських Захисників. Подія об’єднала громаду у спільному болю, подяці та гордості за тих, хто, не вагаючись, став на захист Батьківщини.
На урочистостях були присутні жителі села, представники влади, школярі, рідні та земляки загиблого Віталія Бойка. Про це повідомила Ольгопільська громада.
Діти декламували вірші, наповнюючи простір щирістю й теплою вдячністю тим, хто виборює мир для України. Про дитячі та юнацькі роки Героя розповіла його колишня директорка Марія Войтовська. Священник отець Сергій освятив новостворену Алею, благословивши всіх, хто приходитиме сюди з молитвою чи бажанням вшанувати пам’ять.
У своєму виступі голова Ольгопільської громади Микола Савченко наголосив на важливості збереження пам’яті про тих, хто вже ніколи не повернеться додому:
«Ми всі мріємо про той день, коли такі алеї більше не доведеться відкривати… Але поки війна триває, ми зобов’язані вшановувати тих, хто віддав життя за нашу свободу. Банер Віталія — це не просто портрет. Це історія мужності, честі та непохитності… Нехай пам’ять про наших Героїв буде вічною».
Віталій Іванович Бойко народився 5 липня 1975 року. Єдиний син, надія та опора своїх батьків, він з дитинства вирізнявся добротою, працьовитістю та щирістю. Навчався в Ольгопільському училищі, працював у лісництві та на будівництві, завжди беручи на себе відповідальність та роблячи все сумлінно.
Він умів дружити, підтримувати, вислухати, підставити плече. Для багатьох земляків був прикладом людяності та спокою.
Коли російське вторгнення принесло на українську землю війну, Віталій без вагань став до лав Збройних Сил України. Виконуючи бойове завдання як стрілець-помічник гранатометника, він загинув 1 квітня 2022 року. Йому було всього 46 — попереду могло бути довге й мирне життя, та він обрав шлях захисника.
Після загибелі Віталія його деякий час вважали безвісти зниклим. Тяжкі місяці очікування стали для рідних випробуванням віри та надії. Проте сьогодні його ім’я викарбуване на Алеї Пам’яті, а тепла усмішка й спогади про нього живуть у серцях усіх, хто його знав.
Алея Пам’яті в Любомирці стане місцем вдячності, тиші та молитви. Тут кожен зможе зупинитися, аби подумки подякувати за мир, який виборюють такі, як Віталій.