На Global Culture Forum 2026 обговорили культурну ідентичність України, її міжнародну присутність, розвиток мистецтва, культурну дипломатію, штучний інтелект та європейську інтеграцію культурних інституцій.
3 жовтня у KRAЇNA EDEM відбувся один із ключових днів Global Culture Forum 2026 — THE FUTURE WORLD. У центрі уваги були культурна пам’ять та ідентичність, міжнародна присутність української культури, штучний інтелект, культурна дипломатія, відповідальність бізнесу й суспільства та європейська інтеграція українських культурних інституцій.
Global Culture Forum об’єднав митців, культурних менеджерів, підприємців, дипломатів, представників медіа та інтелектуальної спільноти навколо розмови про культуру як фундамент розвитку суспільства.
Тема THE FUTURE WORLD — «Світ майбутнього» — була присвячена не стільки прогнозуванню майбутнього, скільки рішенням, які формують його вже сьогодні. Учасники говорили про те, що Україна має зберегти зі свого культурного коду, як представляти українську культуру у світі, які функції залишаться за людиною в умовах стрімкого розвитку штучного інтелекту та яке місце країна вибудовуватиме для себе у новій міжнародній реальності.
Про це розповіли на presspoint.in.ua.
«Майбутнє країни починається не з технологій і не з прогнозів. Воно починається з розуміння того, ким ми є, що для нас має цінність і що ми хочемо передати наступним поколінням. Global Culture Forum для нас — це простір, де культура стає мовою, якою Україна говорить про себе зі світом і водночас формує власне майбутнє», — зазначив засновник і візіонер Global Culture Forum, засновник KRAЇNA EDEM Ігор Кривецький.
Змістовну програму дня відкрив відеороздум одного з найвідоміших сучасних українських художників Анатолія Криволапа «Якого кольору майбутнє України?».
Після цього відбулася міжнародна дискусія CROSSING BORDERS, BUILDING PRESENCE: From Displacement and Identity to Global Recognition and New Markets.
Участь у панелі взяли Julia Lenz — директорка KÖNIG GALERIE, Ольга Ставко — амбасадорка фестивалю «Червона рута» у Великій Британії та українського кіно у Сполученому Королівстві, а також українська художниця Ольга Глумчер, чиї роботи експонувалися в Європі, Японії, Великій Британії та США.
Модерував розмову Dietmar C. Werder — засновник WERDERART, підприємець та міжнародний експерт у сфері кібербезпеки.
Центральною темою дискусії став шлях українського мистецтва від досвіду переміщення та переосмислення ідентичності до сталої міжнародної присутності, глобального визнання та виходу на нові ринки.
«Для українського мистецтва сьогодні особливо важливо не залишатися лише в межах національного контексту. Йдеться про побудову довгострокової міжнародної присутності — через галереї, колекціонерів, інституції, професійні зв’язки та нові ринки. Саме через такі зв’язки культура стає частиною глобального діалогу», — наголосив Dietmar C. Werder.
Julia Lenz зазначила, що міжнародне визнання художника не виникає миттєво, а формується завдяки послідовній роботі, сильній художній практиці, правильному контексту та довірі між митцем, галереєю, інституціями й колекціонерами.
Окремою подією дня став спеціальний виступ третього Президента України Віктора Ющенка «Майбутнє починається з пам’яті: що Україна має зберегти, щоб залишитися собою». У центрі виступу були історична пам’ять, культура та ідентичність як складові державної суб’єктності.
Цю тему продовжила панель «Що ми беремо із собою в майбутнє?». У дискусії взяли участь українська дизайнерка та засновниця бренду RACHI Христина Рачицька, акторка, співачка та режисерка Наталія Половинка, кінорежисер Олесь Санін та поет і видавець Іван Малкович.
Учасники говорили про те, що саме Україна має пронести у майбутнє через мову, дизайн, театр, кіно та літературу — не консервуючи минуле, а дозволяючи культурі розвиватися далі.
Ще одна панель дня — «Голос майбутнього: як Україна говорить про себе». Її учасники обговорили здатність України перетворювати власний культурний код на зрозумілий світові культурний продукт.
У дискусії взяли участь режисер і культурний менеджер Василь Вовкун та продюсерка, членкиня Academy of Motion Picture Arts and Sciences Ольга Брегман. Модерував розмову журналіст і медіаменеджер Дмитро Добродомов.
Центральним питанням стало те, як Україні говорити про себе так, щоб її голос залишався автентичним і водночас був зрозумілим, конкурентним та впізнаваним у світі.
«Ми свідомо побудували THE FUTURE WORLD як рух від пам’яті до майбутнього. Спочатку маємо зрозуміти, що саме хочемо зберегти, потім — навчитися говорити про це зі світом, а далі поставити складніші питання: як змінює нас технологічна революція, якими мають бути наші інституції та яку відповідальність кожен із нас бере за країну, яку ми будуємо», — розповіла CEO Global Culture Forum Олена Матвієєва.
Після обіду фокус форуму змістився від культурної ідентичності до особистої відповідальності та технологічної трансформації.
Ветеран і підприємець Сергій Позняк та стратег Сергій Гайдай говорили про перехід «Від захисту країни до відповідальності за її майбутнє». Зокрема, йшлося про правила, інституції, бізнеси та суспільні відносини, які Україна створює сьогодні.
Філософ Сергій Форкош представив спеціальний виступ «Від Галілея до AI: криза образу людини». Після нього тему продовжила панель «Культура і технології: що залишиться людським у світі AI?».
Її учасниками стали Олександр Домбровський, Віктор Галасюк, Михайло Пацан та Володимир Козюк. У центрі розмови було питання про межу людської суб’єктності, авторства та творчості у світі, де алгоритми вже навчаються писати, аналізувати, створювати зображення, проєктувати та ухвалювати дедалі складніші рішення.
Окремий блок програми присвятили культурній дипломатії. Панель «Культурна дипломатія: як Україна говорить зі світом» об’єднала представників українського бізнес-середовища, дипломатичного корпусу та міжнародних делегацій.
Учасники обговорили, як перейти від інформаційної присутності до довгострокової довіри, партнерств та інституційних зв’язків. Модератором виступив президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков.
У другій половині дня також відбулася дискусія «Україна і світ, який ми будуємо» за участі Максима Козицького, Сергія Устенка та Артура Юрченка. Модерувала панель шеф-редакторка LB.ua Соня Кошкіна.
Розмова була присвячена новим міжнародним зв’язкам, економічним і суспільним трансформаціям та українській суб’єктності у світі, який формується просто зараз.
Фінальною темою денної програми стала європейська інтеграція українських музеїв і колекцій. У панелі «Нова культурна парадигма. Євроінтеграція як каталізатор розвитку музеїв та колекцій» взяли участь підприємець, колекціонер і меценат Сергій Тарута, засновниця Stedley Art Foundation Стелла Беніамінова та генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького Тарас Возняк.
У центрі розмови було те, як українські музеї, приватні колекції та культурні інституції переходять від збереження спадщини до активної міжнародної присутності, розвивають партнерства, мобільність колекцій та інтеграцію в європейський культурний простір.
Таким чином, програма THE FUTURE WORLD вибудувала маршрут від культурної пам’яті — до штучного інтелекту, від мистецтва — до дипломатії, від особистої відповідальності — до інституцій майбутнього.
Головна ідея дня полягала в тому, що майбутнє — не зовнішня сила, яка просто станеться з Україною. Воно складається з того, що країна вирішує зберегти, що створює сьогодні та за що готова брати відповідальність.
Global Culture Forum 2026 проходить у KRAЇNA EDEM та об’єднує українських і міжнародних представників культури, мистецтва, бізнесу, дипломатії, освіти та інтелектуального середовища навколо діалогу про роль культури у формуванні майбутнього України та її присутності у світі.
