Колишній голова Вінницької ОДА пояснив причини нестачі коштів на єдиному казначейському рахунку, розповів про ризики для громад і бізнесу та спрогнозував, чого очікувати до кінця року.
Українська бюджетна система зіткнулася з однією з найскладніших фінансових проблем від початку повномасштабної війни. Попри виконання місцевих бюджетів, територіальні громади не можуть вчасно оплачувати частину запланованих видатків. Причиною є нестача коштів на єдиному казначейському рахунку, через що затримуються платежі за виконані роботи та закуплені товари.
Про це в інтерв’ю, опублікованому 28 жовтня на сторінці 33kanal.com/news, заявив доктор економічних наук, колишній голова Вінницької обласної державної адміністрації та лідер громадської організації «Ми – Вінничани» Валерій Коровій.
Чому громади не можуть розпоряджатися власними коштами
За словами Валерія Коровія, ситуація не означає, що Державне казначейство навмисно блокує платежі окремих громад. Основна проблема полягає в дефіциті ліквідності: заявок на фінансування значно більше, ніж коштів, доступних для проведення розрахунків.
Економіст пояснив, що державний бюджет на 2026 рік передбачав значні надходження міжнародної допомоги, зокрема від Європейського Союзу. Однак фактичні обсяги фінансування виявилися меншими за заплановані.
Серед причин бюджетних труднощів він назвав скорочення фінансової підтримки України з боку США, зростання оборонних витрат, а також невиконання Україною частини зобов’язань перед європейськими партнерами, пов’язаних із реформами судової системи, боротьбою з корупцією та забезпеченням прозорості державних рішень.
На думку Валерія Коровія, бюджет на 2026 рік ухвалили з істотним дефіцитом фінансових ресурсів, а ризики нестачі коштів не були належним чином враховані.
Вінниччина перевиконує бюджет, але платежі затримуються
Особливо гостро проблема проявляється на рівні місцевого самоврядування. Як зазначив Валерій Коровій, виконання місцевих бюджетів Вінницької області на момент розмови становило 120% від запланованого рівня.
Водночас навіть перевиконання доходів не гарантує громадам можливості своєчасно оплачувати всі рахунки. Кошти перебувають у системі єдиного казначейського рахунку, звідки фінансуються видатки державного та місцевих бюджетів.
За встановленим урядом механізмом першочергово фінансуються захищені статті видатків, зокрема соціальні потреби й оборона. Натомість частина інших платежів затримується. Серед них можуть бути розрахунки з підрядниками за виконані ремонти, закупівля пального та фінансування окремих комунальних потреб.
Такі затримки створюють труднощі для органів місцевого самоврядування, які мають одночасно забезпечувати стабільну роботу інфраструктури, готуватися до опалювального сезону та підтримувати безперервність освітнього процесу.
Чим бюджетна криза загрожує бізнесу
За оцінкою економіста, наслідки нестачі бюджетного фінансування можуть вийти далеко за межі державного сектору.
Якщо приватні підприємства та підрядні організації не отримуватимуть вчасно оплату за виконані роботи й надані послуги, їм буде складніше виплачувати заробітну плату працівникам і розраховуватися з партнерами. Це, своєю чергою, може призвести до зниження купівельної спроможності населення, скорочення продажів та уповільнення ділової активності.
Валерій Коровій наголосив, що пенсії, субсидії та основні соціальні виплати належать до захищених видатків. Водночас затримки розрахунків із приватним сектором здатні спричинити ланцюгову реакцію неплатежів в економіці.
Він також зауважив, що підрядники можуть звертатися до суду через невиконання фінансових зобов’язань. Однак навіть судові рішення не гарантують негайного отримання коштів, якщо на казначейських рахунках бракує фінансування.
Чи вдасться стабілізувати ситуацію до кінця року
За прогнозом Валерія Коровія, до кінця 2026 року ситуація може дещо пом’якшитися завдяки додатковій міжнародній допомозі. Проте це не обов’язково дозволить повністю подолати бюджетні труднощі.
Серед можливих ризиків він назвав скорочення запланованих державних видатків, накопичення заборгованості за вже виконані роботи та перенесення частини фінансових зобов’язань на 2027 рік.
Найгіршим сценарієм економіст вважає розгортання масштабної кризи неплатежів, яка негативно вплине на різні сектори економіки. Водночас повне покриття бюджетного дефіциту міжнародною допомогою могло б полегшити ситуацію, однак, за його словами, розраховувати на це як на гарантований результат не варто.
Валерій Коровій переконаний, що вихід із ситуації потребує відповідальних рішень уряду та Верховної Ради, виконання домовленостей із міжнародними партнерами й відкритого обговорення реального стану державних фінансів.
На його думку, ключовими умовами подолання бюджетних труднощів мають стати чесний діалог між владою, бізнесом і суспільством, прагматична фінансова політика та спільні зусилля для подолання кризи.