У селі Любомирка Ольгопільської територіальної громади відбулася тепла та зворушлива подія — представники громади привітали найстаршу мешканку села, Івоніченко Ганну Трифонівну, якій виповнилося 95 років.
Народжена у далекому 1930 році, ювілярка пройшла через складні випробування історії — пережила голод, війну, тяжку працю, але зберегла головне: доброту, віру і любов до людей.
Дитинство Ганни Трифонівни припало на трагічні роки Голодомору 1933 року. Маленька дівчинка виживала, збираючи жолуді та ївши гнилу картоплю. Згодом настала Друга світова війна — у їхній хаті стояли німці, а вона з матір’ю переховувалася у погребі. Попри небезпеку, юна Ганна допомагала партизанам, приносячи їм їжу.
Після війни жінка розпочала нову сторінку життя. У 1957 році вона вийшла заміж, разом із чоловіком звела власну оселю, посадила сад, виростила п’ятьох дітей. Все життя працювала дояркою на фермі, віддаючи сили родині та праці.
Сьогодні Ганна Івоніченко має 14 онуків і 22 правнуки. Вона — справжня берегиня пам’яті свого села, жива історія України, наповнена любов’ю, стражданнями і добром.
Представники громади подякували ювілярці за мудрість, щирість і людяність, побажали міцного здоров’я, родинного тепла та Божого благословення. Її усмішка та сльози радості стали нагадуванням про найцінніше — людську пам’ять, повагу й добро.
Фото — Лариса Шабельник.