Зміни в межах «Нової української школи» викликали запитання та занепокоєння серед батьків.
У місті Ладижин Вінницької області розпочався практичний етап реформи старшої школи, що є складовою загальнонаціональної трансформації Нова українська школа. Якщо для держави це логічне продовження системних змін, то для частини місцевих батьків нововведення стали джерелом стресу, незручностей і численних запитань, повідомляє I-VIN.INFO.
З 1 вересня 2026 року в місті розпочнеться поступове переведення окремих класів між закладами освіти. А вже з літа 2027 року структура шкільної мережі офіційно зміниться: ліцеї №1, №2 та №3 стануть гімназіями (1–9 класи), а ліцей №4 — профільним ліцеєм із можливістю навчання у 10–12 класах.
Відтак у місті фактично відбудеться концентрація старшої профільної школи в одному закладі, що й спричинило активне обговорення серед батьківської спільноти.
Чому виникло обурення
Найбільше занепокоєння викликало переведення перших і других класів із ліцею №4 до ліцеїв №2 та №3, а також зосередження всіх десятикласників міста в одному навчальному закладі.
Батьки говорять про втрату зручності: багато родин обирали школу за принципом близькості до дому. Тепер частині дітей доведеться долати значно довший шлях. Особливо це турбує батьків першокласників.
Лунають і питання безпеки — повітряні тривоги, воєнний стан, пересування дітей містом. Дехто наголошує, що про такі зміни варто було повідомляти заздалегідь — ще до того, як дитина йшла у перший клас.
Є й педагогічний аспект: різні освітні програми («Інтелект», «Освіта. Діти. Майбутнє»), адаптація до нового колективу, психологічний фактор зміни середовища.
Частина мешканців ставить і ширше запитання — чи доречно проводити настільки масштабну реформу саме під час війни.
Позиція відділу освіти
Керівниця відділу освіти Ладижинської міської ради Інна Капелюшна наголошує: реформа старшої школи є державною політикою, а її впровадження є обов’язковим для громад.
За її словами, держава визначає рамки змін, а спосіб реалізації залежить від конкретної громади. Саме тому місцева влада працює над тим, щоб перехід був максимально організованим і враховував інтереси учнів та батьків.
У Ладижині підкреслюють: мета реформи — створити якісну профільну старшу школу, де учні 10–12 класів зможуть обирати напрям навчання відповідно до своїх здібностей і професійних планів. Водночас у громаді визнають, що процес змін потребує відкритого діалогу та роз’яснювальної роботи.
Таким чином, реформа, покликана модернізувати освіту, стала для Ладижина не лише управлінським рішенням, а й важливим суспільним викликом, що потребує балансу між державними вимогами та очікуваннями родин.