Красуня стала постійною учасницею пам’ятних заходів біля Алеї Героїв: щодня о 9:00 вона долучається до хвилини мовчання, підтримує родини військовополонених і зниклих безвісти, а під час прощання із загиблими захисниками болісно скавулить і виє.
У Гайсині є особлива учасниця щоденної хвилини мовчання. Її звати Красуня. Щоранку о 9:00 собака приходить до Алеї Героїв, де разом із містянами вшановує пам’ять полеглих захисників України.
Красуню місцеві жителі знають давно. За словами Ельміри Мигаль, собаку знайшли ще цуценям у центрі Гайсина, стерилізували, після чого вона залишилася жити неподалік Алеї Героїв.
Про це розповіли на сторінці Суспільне. Вінниця.
Тепер її поява о дев’ятій ранку стала своєрідною традицією.
«Вона кожного ранку прибігає до нас на хвилину мовчання. Якщо хтось залишається в автомобілі, підбігає до дверей і гавкає, тоді люди виходять», — розповіла Ельміра Мигаль.
Красуня приходить не лише на хвилину мовчання. Восени 2025 року її помітила Єлизавета Славенко, сестра зниклого безвісти військовослужбовця Максима Уманця. Жінка разом із іншими родинами почала виходити на акції на підтримку військовополонених та зниклих безвісти захисників.
За її словами, Красуня швидко стала постійною гостею таких заходів.
«Коли ми виходили до дороги на акцію, вона почала приходити до нас. Підходила майже до кожного, сідала під прапор і просто спостерігала», — згадує Єлизавета Славенко.
Місцеві кажуть, що собака ніби знає, коли саме потрібно бути поруч. Навіть якщо вона живе в іншій частині міста, на пам’ятні акції приходить регулярно. А коли водії сигналять на знак підтримки родин, Красуня також реагує гавкотом.
Особливо зворушливо вона поводиться під час хвилини мовчання. За словами Ольги Сайдак, перед її початком собака часто першою виходить на пішохідний перехід.
«За кілька секунд до початку хвилини мовчання Красуня першою виходить на пішохідний перехід. Я іноді навіть переживаю за неї, бо вона ніби починає зупиняти автомобілі. Якщо хтось не виходить із машини, вона гавкає, і люди виходять», — розповіла жінка.
Та найбільше серце стискається, коли місто зустрічає полеглого воїна.
«А коли везуть героя “на щиті”, починає скавуліти й завивати», — поділилася Ольга Сайдак.
Ніхто не може напевно сказати, чому Красуня так реагує на ці події. Можливо, вона відчуває напруження, тишу та біль людей, які збираються біля Алеї Героїв.
«Мені здається, що собаки дуже тонко відчувають емоції людей і завжди хочуть бути поруч у такі моменти», — сказала Ольга Сайдак.
Красуня не знає людських слів. Але щодня своїм вчинком ніби нагадує: пам’ятати — означає бути поруч. Поруч із тими, хто чекає. Поруч із тими, кого повертають «на щиті». Поруч із пам’яттю про Героїв.