Сьогодні Тростянецька громада зі сльозами на очах провела в останню путь Захисника України, ветерана війни — Віталія Степановича Романюка.
Він народився 6 грудня 1969 року в селі Летківка. Після школи навчався у Верхівському сільськогосподарському технікумі, працював у господарстві АКПП «Перемога», займався підприємництвом. Віталій Степанович був відповідальним, добросовісним і працьовитим чоловіком.
У 1994 році створив сім’ю з Тамарою Андріївною, разом виховали двох дітей — доньку Ірину та сина Ігоря.
З перших днів повномасштабного вторгнення росії він став на захист рідної землі. Служив у військовій частині А7334 у складі 168-го батальйону роти вогневої підтримки 120-ї окремої бригади ТрО ЗСУ. Брав участь у бойових діях на Покровському, Куп’янському, Слов’янському, Донецькому напрямках, а також в обороні Чорнобильської АЕС.
Під час бойових дій отримав чотири контузії та два осколкові поранення. Попри тривале лікування, наслідки поранень спричинили тяжку хворобу, яка забрала його життя.
9 жовтня 2025 року серце Героя перестало битися…
Віталій Романюк був людиною честі, відваги й справедливості. Його поважали побратими, друзі, сусіди — усі, хто мав честь знати його особисто.
Поховання відбулося на Северинівському кладовищі, де зібралися рідні, друзі, побратими, представники влади та жителі громади, щоб віддати останню шану Захиснику України.
Вічна пам’ять і шана Віталію Степановичу Романюку — мужньому воїну, вірному сину України.
Герої не вмирають.
Фото – Тростянецька селищна громада.