Купала — одне з найдавніших і найсамобутніших свят української культури, яке зберегло свою магічну силу й донині. Це свято уособлює культ сонця, води, вогню та родючості. Його коріння сягають часів, коли наші предки вшановували природу і вірили у її могутню силу.
Свято Купала виникло у день літнього сонцестояння — коли найдовший день змінюється на найкоротшу ніч. У цей особливий час люди проводили обряди на честь сонця та інших стихій, адже вірили: саме вони забезпечують багатий урожай та добробут у господарстві.
Кожен купальський ритуал мав своє символічне значення. Вогонь, вода й зелень слугували оберегами від нечистої сили та нещасть. А плетіння вінків, стрибки через вогнище, пошуки квітки папороті — все це було спрямоване на те, щоб привернути удачу, здоров’я та любов.
Купальські традиції й сьогодні об’єднують громади, нагадуючи про багатство культурної спадщини та незламний зв’язок людини з природою.
Фото:Філія СБУ с. Савинці