Максима Онищенка захопили на Курському напрямку навесні 2025 року. Російський суд звинуватив українського військового у «тероризмі» та засудив до 16 років ув’язнення.
Максим Онищенко, який до мобілізації жив і працював у Ладижині, опинився за російськими ґратами після того, як потрапив у полон під час бойових дій на Курському напрямку. Російський суд засудив українського військовослужбовця до 16 років ув’язнення за обвинуваченнями, які фактично пов’язують із його участю у війні проти держави-агресора.
Про це розповіли на сторінці Поговоримо? Ладижин.
Російська сторона інкримінувала Максиму Онищенку «перетин кордону зі зброєю» та «здійснення терористичного акту». Водночас у доступній інформації немає даних про конкретний воєнний злочин, який міг би бути покладений в основу такого переслідування.
Максим був мобілізований до Сил оборони України та виконував бойові завдання як військовослужбовець.
Полон, показовий допит і вирок
Після потрапляння українського захисника у полон в інтернеті з’явилося відео, на якому російська військова поліція заводить військовополонених у спеціально облаштоване приміщення та проводить показовий допит перед камерою.
На записі Максим Онищенко називає своє ім’я, після чого повідомляє про обвинувачення, висунуті проти нього російською стороною.
Згодом у російському сюжеті показали судове засідання, де українському військовому оголосили вирок — 16 років позбавлення волі.
Для рідних Максима ця цифра стала ще одним страшним випробуванням. Адже від моменту його полону вони живуть у постійному очікуванні будь-якої звістки та не припиняють боротьбу за його повернення.
З Ладижина — на фронт
Максим Онищенко родом із Заозерного. Коли хлопчикові було лише два роки, трагічно загинув його батько. Після цього мама забрала сина та переїхала до Києва.
Уже дорослим Максим повернувся до рідного краю. Тут живе його дядько Богдан Онищенко — брат батька, який став для нього однією з найближчих людей.
До служби в армії Максим працював у Ладижині водієм. Напередодні 2024 року його мобілізували до лав Сил оборони України.
Спочатку військовий пройшов підготовку за спеціальністю мінометника. Згодом служив піхотинцем на Сумському напрямку, а пізніше виконував бойові завдання на Курському напрямку.
Саме там навесні 2025 року Максим Онищенко потрапив у російський полон.
Рідні не припиняють пошуки
Родина захисника весь цей час намагається отримати хоча б найменшу інформацію про його долю та місце перебування.
За словами дядька Максима Богдана Онищенка, є інформація, що український військовополонений може перебувати в одній із колоній Самарської області.
Рідні продовжують звертатися до відповідних служб і сподіваються, що Максим буде повернутий до України під час одного з майбутніх обмінів військовополоненими.
Для сім’ї головне зараз — не вирок, який виніс російський суд, а життя їхнього рідного. Вони продовжують чекати на день, коли Максим знову переступить поріг дому.
Військовополонений — не злочинець лише тому, що захищав свою країну
Міжнародне гуманітарне право розмежовує участь військовослужбовця у бойових діях та вчинення конкретних воєнних злочинів.
Сам факт участі комбатанта у війні не може автоматично ставати підставою для кримінального переслідування після потрапляння в полон. Саме тому засудження українських військових за дії, пов’язані безпосередньо з виконанням ними військового обов’язку, викликають серйозні питання щодо дотримання міжнародного гуманітарного права.
Російський вирок не змінює головного: Максим Онищенко — український військовослужбовець, який потрапив у полон під час війни, захищаючи свою державу.
А в Ладижині та рідному краї на нього продовжують чекати.