У неділю, 16 листопада, в центрі Тростянця відбулася тиха, але емоційно насичена акція на підтримку військовополонених та захисників, які досі вважаються зниклими безвісти.
Близько сотні жителів громади зібралися біля районного суду та пройшли мирною ходою до центральної площі. Тут учасники поклали квіти до меморіалу пам’яті та утворили живий ланцюг єдності — символ зв’язку з тими, хто ще не повернувся додому.
Журналісти онлайн видання “Гайсин онлайн” побували на місці проведення акції.
У Тростянецькій громаді 82 захисники досі значаться зниклими безвісти, а ще шестеро перебувають у російському полоні. Для родин ці цифри — не статистика, а щоденна реальність, сповнена тривоги та очікування.
Олена Нагорняк, мати зниклого військового
Олена Нагорняк прийшла зі світлиною свого молодшого сина Андрія, який зник поблизу Берхівки 22 лютого 2023 року.
«Я живу надією щодня. Мій Андрій дуже працьовитий, добрий, ніколи нікому не відмовляв. Я приходжу на такі акції, бо про наших дітей треба нагадувати постійно — щоби їх шукали, щоби ніхто не забував», – поділилась Олена Нагорняк.
Наталя Побережна, дружина зниклого військовослужбовця Олега Побережного
Чоловік Наталі зник у травні 2024 року. Для Наталі такі зустрічі — це ковток сили.
«Ми тримаємося на вірі, це все, що нам залишається. Інколи достатньо, щоб хтось просто підійшов і підтримав — навіть мовчки. Це дає сили продовжувати, – розповідає Наталя Побережна. – Мені кажуть: ти не знаєш, яким він повернеться. А я відповідаю: аби живий, інше неважливо. Все інше ми разом подолаємо».
Учасники акції наголосили: кожен зниклий і кожен полонений має повернутися додому, а суспільство повинно продовжувати говорити про них щодня, щоб жодна історія не загубилася у тиші.
Такі зустрічі — це не лише про біль. Вони про пам’ять, солідарність і спільну відповідальність громади. Поки рідні чекають — боротьба триває. І поки люди виходять на площі — ніхто не буде забутий.
