МОЗ запровадило єдині критерії, за якими визначатимуть, кому справді необхідне цілодобове лікування у стаціонарі.
В Україні змінюється підхід до госпіталізації пацієнтів. Міністерство охорони здоров’я затвердило єдиний стандарт, який визначає, коли людині необхідне перебування у лікарні, а коли медичну допомогу можна безпечно отримати амбулаторно.
Про це повідомили на сторінці Міністерство охорони здоров’я України.
Відповідний наказ МОЗ №1044 від 30 липня 2026 року встановлює спільні правила для екстреної та планової госпіталізації, переведення між відділеннями та виписки.
Коли пацієнта госпіталізують
Сам по собі діагноз більше не означатиме автоматичне направлення до стаціонару. Лікар оцінюватиме конкретний стан людини, результати обстежень та можливі ризики.
Госпіталізація може бути необхідною, якщо пацієнту потрібні:
- цілодобове медичне спостереження;
- постійний контроль життєвих показників;
- процедури, які неможливо безпечно провести амбулаторно;
- безперервне лікування або медичний нагляд;
- спеціальне обладнання чи умови, доступні лише у стаціонарі.
Тобто головним критерієм має стати не назва захворювання, а реальна потреба людини у цілодобовій медичній допомозі.
Якщо одразу визначити потребу в лікарні неможливо
У складних випадках медики зможуть спостерігати за пацієнтом до 24 годин. За цей час оцінюватимуть, як змінюється його стан, і вирішуватимуть, чи потрібне подальше стаціонарне лікування.
Такий підхід має допомогти уникати як зайвого перебування у лікарні, так і передчасної виписки людини, яка ще потребує медичного нагляду.
Важливі й умови вдома
Під час рішення про госпіталізацію можуть враховувати не лише медичні показники. Значення матиме й те, чи може пацієнт безпечно продовжувати лікування вдома, чи має необхідний догляд та підтримку.
Для дітей додатково оцінюватимуть можливості родини забезпечити належний і безпечний догляд. Якщо це неможливо або існують ризики для здоров’я дитини, госпіталізація може бути необхідною.
Нові правила діятимуть і під час перебування у лікарні
Єдині критерії стосуватимуться не лише моменту госпіталізації. Лікарі також оцінюватимуть, чи потрібно продовжувати стаціонарне лікування.
Якщо пацієнт більше не потребує цілодобового нагляду і може лікуватися амбулаторно, йому можуть рекомендувати виписку з подальшим спостереженням.
У МОЗ очікують, що єдині правила зроблять підхід до госпіталізації більш зрозумілим для пацієнтів та однаковим у різних медичних закладах. Водночас остаточне рішення залишається індивідуальним і має ґрунтуватися на стані конкретної людини.