Шестеро жінок разом зі своїми чоловіками щотижня готують сотні порцій домашніх страв для українських військових, відвідують госпіталі та реабілітаційні центри й передають воїнам частинку домашнього тепла.
У селі Оляниця Тростянецької громади діє волонтерська команда «Оляницькі бджілки», учасники якої невтомно підтримують українських Захисників. Їхня зброя — турбота, працьовитість і домашні страви, приготовані з любов’ю для тих, хто боронить Україну.
Про це розповіли на сторінці Тростянецька селищна територіальна громада.
Шестеро жінок разом зі своїми чоловіками щотижня об’єднуються заради спільної справи. Вони готують для військових борщі, супи, каші з м’ясом, голубці, тефтелі та інші домашні страви. Готову їжу фасують у спеціальні реторт-пакети, які дають змогу зберігати продукти тривалий час, а потім відправляють туди, де на них чекають українські воїни.
Щовівторка — день великої волонтерської роботи. За один день команда виготовляє від 150 до 350 реторт-пакетів. За кожною такою порцією стоять години праці, спільні зусилля та щире бажання підтримати тих, хто захищає країну.
Та допомога «Оляницьких бджілок» не обмежується відправленням посилок на передову. Волонтерки також відвідують військові госпіталі та реабілітаційні центри. Вони пригощають Захисників домашніми стравами, спілкуються з ними та намагаються подарувати бодай трохи затишку й тепла, яке нагадує про рідну домівку.
Важливою частиною їхньої діяльності є пошук коштів на продукти та інші необхідні витрати. Щоб забезпечувати волонтерську кухню всім потрібним, учасниці організовують виїзні привітання з днем народження, а зароблені гроші спрямовують на допомогу військовим.
Назва команди виникла під час однієї з поїздок. Хтось зауважив, що всі працюють, як бджілки, — старанно, дружно й невтомно. Так і з’явилися «Оляницькі бджілки». Навіть їхній жовтий мікроавтобус із чорними смугами нагадує працьовиту бджолу, яка поспішає доставити свій цінний вантаж.
За щоденною працею волонтерів стоїть просте, але надзвичайно важливе переконання: кожен може зробити свій внесок у спільну перемогу. Поки українські військові тримають оборону на передовій, у тилу люди готують їжу, збирають допомогу та шукають можливості підтримати армію.
«Хлопці тримають фронт там, а ми тримаємо фронт тут», — кажуть волонтерки.
Ці слова якнайкраще передають сутність їхньої діяльності. «Оляницькі бджілки» доводять, що волонтерство — це не лише великі збори чи масштабні ініціативи. Це також щотижнева праця на кухні, сотні запакованих порцій, поїздки до шпиталів і щире бажання зробити життя українських Захисників бодай трохи легшим.
Їхня робота — приклад єдності, небайдужості та любові до України. Адже домашня страва, приготована з душею, — це не просто їжа. Це знак того, що на воїнів чекають, про них пам’ятають і їх підтримують.
«Оляницькі бджілки» з Тростянецької громади щотижня роблять свою важливу справу, вкладаючи в неї сили, час і серце. І доки кожен на своєму місці допомагає українським військовим, наша спільна сила стає міцнішою.