Редакція «Гайсин онлайн» продовжує журналістське дослідження ситуації навколо Ладижинського водосховища. Дотримуючись професійних стандартів журналістики — достовірності, точності, балансу думок і відокремлення фактів від оцінок — ми послідовно перевіряємо отриману інформацію, звертаємося до першоджерел та збираємо позиції всіх сторін. Наступний етап — запити до наукових установ, розробників рибогосподарської документації, Держрибагентства, правоохоронних та контролюючих органів.
Навколо Ладижинського водосховища сьогодні звучать різні оцінки подій, пов’язаних із використанням та відновленням його рибних ресурсів. Тому редакція продовжує встановлювати факти та отримувати документи безпосередньо від установ і органів, які володіють відповідною інформацією.
Першим таким кроком став наш інформаційний запит до Ладижинської міської ради.
У відповіді міськрада підтвердила, що навесні 2026 року звернулася до БФ «МХП-Громаді» з пропозицією долучитися до відновлення рибних ресурсів водосховища.
«Ми справді бачили проблему зі станом рибних ресурсів і розуміли, що чекати, поки ситуація вирішиться сама собою, неправильно. Саме тому й шукали партнерів і однодумців», — зазначили у міськраді.
Тепер переходимо до наступної частини дослідження: які правила використання рибних ресурсів діяли на водосховищі, скільки риби дозволялося виловлювати, які заходи з її відтворення були передбачені, на яких підставах відбулося зариблення навесні 2026 року та хто контролював дотримання встановлених вимог.
Звертаємося до «Укррибпроекту»
Редакція направляє інформаційний запит до Українського державного інституту по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект», який розробляв відповідну рибогосподарську документацію для ФОП Колісніченка.
Від інституту ми хочемо отримати конкретні показники та документи:
- які обсяги та видовий склад зариблення передбачалися;
- які обсяги промислового вилову були визначені;
- які заходи з відтворення водних біоресурсів мали здійснюватися;
- чи були передбачені обсяги вилову пов’язані з виконанням заходів із зариблення та відтворення рибних ресурсів;
- хто мав контролювати виконання встановлених вимог;
- що передбачено у разі їх невиконання або неповного виконання;
- чи проводилися інститутом або за його участі розрахунки чи оцінка збитків, завданих державі внаслідок господарської діяльності СТРГ на Ладижинському водосховищі; якщо так — за який період, щодо яких суб’єктів господарювання, якою була встановлена сума та на підставі яких показників її розрахували;
- чи передавалися відповідні розрахунки, висновки або інші матеріали правоохоронним, контролюючим чи іншим державним органам.
Отримана інформація дозволить зіставити вимоги, закладені в рибогосподарській документації, з фактичними показниками діяльності на водосховищі.
На яких підставах зариблювали водосховище у 2026 році
Окремий блок питань редакція адресує Державному агентству України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентству).
Ми хочемо встановити повний документальний ланцюг проведеного навесні 2026 року зариблення Ладижинського водосховища за участі БФ «МХП-Громаді»: на підставі яких наукових обґрунтувань, погоджень та інших передбачених процедур воно відбулося.
Окремо Держрибагентство проситимемо повідомити, якою інформацією воно володіє щодо діяльності СТРГ на Ладижинському водосховищі протягом останніх років.
Нас цікавитимуть фактичні обсяги промислового вилову та зариблення, виконання передбачених режимом заходів із відтворення водних біоресурсів, результати перевірок і контролю, а також інформація про можливі зафіксовані порушення та заходи реагування.
Запитуємо правоохоронні та контролюючі органи
Окремі інформаційні запити редакція направляє до компетентних правоохоронних та контролюючих органів.
Ми з’ясовуватимемо, чи надходили до них заяви або матеріали щодо можливих порушень під час використання водних біоресурсів Ладижинського водосховища, чи проводилися перевірки та експертизи і якими були їх результати.
Зокрема, нас цікавить:
чи встановлювалися порушення, чи проводилися розрахунки можливих збитків державі, про які суми йдеться у разі їх встановлення, чи відкривалися відповідні провадження та які процесуальні рішення в них ухвалювалися.
Окремо встановлюємо, які саме державні органи відповідали за контроль виконання умов рибогосподарської експлуатації водосховища та як цей контроль здійснювався протягом останніх років.
Таким чином редакція планує отримати інформацію з кількох незалежних першоджерел: від міської влади, розробників документації, профільної наукової установи, Держрибагентства, контролюючих та правоохоронних органів.
Це дозволить зіставити документи, цифри й фактичні обставини та отримати відповіді на головні питання: що передбачалося режимом експлуатації водосховища, що виконувалося на практиці, на яких підставах проводилося зариблення 2026 року, хто контролював використання та відтворення рибних ресурсів і чи встановлювали компетентні органи порушення або збитки державі.
«Гайсин онлайн» продовжує працювати з першоджерелами та збирати позиції учасників цієї історії. Отримані офіційні відповіді, документи й цифри оприлюднимо у наступних частинах журналістського дослідження.