Майже два роки родина чекала звістки про захисника. Лише після ДНК-експертизи стало відомо, що воїн загинув у бою на Донеччині.
У Гайсині провели в останню путь 25-річного захисника України, старшого солдата Владислава Васильовича Бойка. Молодий воїн віддав своє життя, боронячи Україну від російських загарбників.
Про це розповіла очільниця Гайсинської РВА Людмила Головашич.
Владислав був найстаршим із дев’ятьох дітей у родині. Для молодших братів і сестер він був не просто старшим братом, а справжньою опорою — турботливим, відповідальним і завжди готовим прийти на допомогу.
Захист України для Владислава був не випадковим рішенням. Він уже мав досвід служби в зоні проведення АТО/ООС, тому після початку повномасштабного вторгнення без вагань знову став до лав українського війська. У червні 2022 року чоловік добровільно мобілізувався, щоб захищати свою державу.
Владислав служив стрільцем-снайпером у складі 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади. Разом із побратимами пройшов через найгарячіші напрямки Донеччини, виконуючи бойові завдання та щодня ризикуючи власним життям заради України.
Свій останній бій Герой прийняв 26 листопада 2024 року поблизу населеного пункту Лисівка Покровського району Донецької області.
Після цього для родини почалися довгі місяці болісного очікування. Майже два роки Владислав вважався безвісти зниклим. Рідні жили надією, що він живий і колись повернеться додому.
Та у вересні 2026 року результати ДНК-експертизи офіційно підтвердили найстрашніше — захисник загинув.
Тепер Владислав повернувся до рідного Гайсина вже назавжди. Не так, як чекала його родина, не так, як мріяв сам молодий воїн. Його життєвий шлях обірвався на 25-му році життя, але пам’ять про нього назавжди залишиться серед тих, заради кого він воював.
Владислав Бойко віддав найдорожче — власне життя — за свободу України, за її майбутнє та право українців жити на своїй землі.
