Доброволець, старший сержант і командир відділення 115-ї механізованої бригади загинув у бою на Харківщині, до останнього залишаючись вірним Україні.
Теплицька громада у глибокій скорботі схилила голови, зустрічаючи «на щиті» та проводжаючи в останню земну дорогу свого земляка, мужнього захисника України — Володимира Іванова.
Про це повідомили на сторінці Теплицької селищної ради.
Його шлях на війні розпочався у травні 2022 року. Володимир не чекав повістки — він добровільно став на захист рідної землі. Його життєвим принципом були прості, але надзвичайно сильні слова: «Хто, як не я?».
Він щиро вірив у Перемогу України та робив усе можливе, аби наблизити її.
У лавах Збройних сил України Володимир Іванов служив чесно, віддано та безкомпромісно. Старший сержант, командир відділення гранатометного взводу 115-ї окремої механізованої бригади, він неодноразово отримував нагороди й подяки від командування за героїзм, мужність і вірність військовій присязі.
З 12 січня 2026 року Володимир не виходив на зв’язок. Він вважався зниклим безвісти під час виконання бойового завдання. Довгі місяці рідні та близькі жили надією, чекали й молилися.
Та згодом прийшла страшна звістка.
Старший сержант Володимир Іванов загинув під час знищення сил противника в районі населеного пункту Шийківка Ізюмського району Харківської області. Він поліг у бою, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі та Українському народу.
Для тих, хто знав Володимира, він назавжди залишиться надзвичайно доброю, щирою та працьовитою людиною. Чоловіком, який ніколи не відмовляв у допомозі, умів підтримати та завжди дбав про інших.
У день прощання тепличани живим коридором, ставши на коліна, проводжали свого Захисника. Так громада віддала останню шану земляку та висловила безмежну вдячність за його мужність і жертовність.
Церемонія поховання відбулася з усіма військовими почестями. Державний Прапор України, який огортав домовину Героя, передали його матері — як символ синівської мужності, честі та незламності.
Гучні три постріли у небо та Державний Гімн України стали останнім військовим прощанням із Захисником. Володимир Іванов навіки спочив у рідній землі, за яку без вагань став до бою.
