Типові схеми обману, небезпечні сигнали та правила безпеки для захисту персональних даних.
Родини військовополонених та зниклих безвісти перебувають у складному емоційному стані, чим дедалі частіше користуються шахраї. Вони цілеспрямовано відстежують публікації в соціальних мережах, коментарі під дописами, участь у тематичних групах і майже миттєво виходять на контакт, пропонуючи «допомогу». Про це повідомляють на сайті Тростянецької територіальної громади.
Як діють шахраї
Найчастіше зловмисники представляються:
- «посередниками» з обміну полонених;
- «волонтерами» або «міжнародними організаціями»;
- «представниками силових структур», «державних органів» чи «закритих штабів»;
- «людьми з перевіреною інформацією» про місце перебування зниклого.
Їхні повідомлення зазвичай містять обіцянки швидкого вирішення питання, доступу до «ексклюзивних списків», «таємних каналів зв’язку» або конкретної інформації про військовослужбовця.
Справжня мета — персональні дані та гроші
Під приводом «перевірки інформації» або «офіційного оформлення запиту» шахраї намагаються отримати:
- копії паспортів, ІПН, військових квитків;
- номери банківських карток, CVV-коди, коди з SMS;
- логіни та паролі до електронної пошти або соцмереж;
- інформацію про місце проживання, склад родини, фінансовий стан.
У деяких випадках після збору даних зловмисники вимагають кошти — «за прискорення процесу», «послуги зв’язку» або «гарантію результату».
Тривожні сигнали, на які варто звернути увагу
- наполягання на негайних діях і створення відчуття терміновості;
- вимога зберігати «повну конфіденційність» і не звертатися до офіційних органів;
- спілкування виключно через месенджери або анонімні акаунти;
- відсутність офіційних документів, контактів або перевірюваних джерел;
- прохання про оплату «послуг» чи передачу чутливої інформації.
Як убезпечити себе та рідних
Кіберполіція спільно з Офісом Омбудсмана України наголошують на простих, але важливих правилах безпеки:
- не передавати персональні дані незнайомим особам;
- не здійснювати жодних оплат «за допомогу» в питаннях полону чи розшуку;
- перевіряти інформацію лише через офіційні державні органи та уповноважені структури;
- зберігати скріншоти підозрілих повідомлень і повідомляти про них правоохоронні органи;
- обмежити публічне поширення особистої інформації у соціальних мережах.
Важливо пам’ятати
Жоден державний орган або офіційна установа не вимагає грошей і не збирає конфіденційні дані через приватні повідомлення. Будь-яка «допомога», що супроводжується тиском, таємничістю або фінансовими вимогами, є серйозним приводом для настороженості.