Разом із The Ukrainians та психологинею Світланою Ройз розмірковуємо, як мрії підтримують нас у теперішньому та дають сили рухатися далі.
Мріяти під час війни — здається, що це наївно. Наче «не на часі», наче «не можна», наче «не варто». Але саме мрії допомагають нам залишатися людьми, тримати зв’язок із майбутнім і відчувати життя попри страхи та втрати.
Як пояснює психологиня Світлана Ройз, мрія — це не розкіш, а внутрішня потреба.
«Мрія дає нам сенс і напрямок. Вона допомагає пережити сьогоднішній день і не втратити себе в хаосі», — говорить вона.
Іноді буває складно уявляти майбутнє, особливо коли навколо небезпечно і боляче, і це нормально.
Про ментальне здоров’я мешканців громади піклується Тростянецька територіальна громада. Тому закликає прислухатися до порад психологів.
The Ukrainians разом із експертами радять: не тисніть на себе, якщо зараз важко мріяти. Маленькі кроки теж мають значення. Почніть із простого: уявіть свій день після війни, свою мрію про маленьку радість, затишок або безпечне місце. Це може бути будь-що: прогулянка в парку, кава з друзями, відновлений будинок або професійна ціль.
Мрії підтримують нас не лише психологічно, а й емоційно. Вони дають відчуття контролю там, де його немає, і нагадують: наше життя триває, і ми здатні будувати майбутнє, навіть якщо зараз темно.
Світлана Ройз додає: «Важливо пам’ятати, що мріяти можна по-різному. Не обов’язково будувати грандіозні плани. Дозвольте собі маленькі, реальні, щоденні мрії — вони теж важливі».
У цей складний час важливо підтримувати одне одного, говорити про свої бажання і мрії, навіть якщо вони здаються незначними. Адже мрія — це не втеча від реальності, а спосіб зберегти себе і свій внутрішній світ живим.