Під час війни традиції стають містком тепла, а щирі голоси колядників – символом надії та єдності.
Мешканці села Любомирка Гайсинського району, що входить до Ольгопільської територіальної громади, вкотре довели, що українська традиція колядування – це не просто спів, а справжнє серце народу. Колядували щиро, від душі, так, як уміють тільки українці.
У цей непростий час кожен двір зустрічав колядників по-особливому: зі сльозами на очах і теплою усмішкою, з молитвою в серці та надією на Перемогу. Війна не змогла заглушити коляду – навпаки, вона зробила її глибшою, болючішою і водночас світлішою. Кожна пісня, кожен рядок звучав, як маленький промінь світла в непростому сьогоденні.
Особливий сенс цього колядування – не лише в піснях, а й у конкретній підтримці наших захисників. Усі смаколики, якими ділилися мешканці, будуть передані хлопцям та дівчатам, які нині тримають фронт. А зібрані кошти – 28 690 грн, і ще 700 грн, додані наступного дня – підуть на закупівлю необхідних для них товарів. Про це повідомили на сайті Ольгопільської територіальної громади.
Це не просто благодійність, це наш спільний вклад у підтримку тих, хто боронить мир і свободу для всіх нас. Кожна коляда, кожна гривня та кожен смаколик – маленька, але неймовірно важлива нитка, що об’єднує громаду та Україну.
Любомирчани вкотре довели: навіть у найтемніші часи наші традиції, пісні та щирі серця здатні зігріти і тих, хто вдома, і тих, хто на фронті. Адже коли серце співає – війна відступає перед вірою, надією та любов’ю до Батьківщини.