Ладижинська громада стала єдиною громадою Вінницької області, яка увійшла до другої хвилі дослідження Індексу успішності розвитку громад. Дослідники опитали 211 місцевих жителів та зіставили їхні оцінки життя у громаді з об’єктивними показниками її розвитку. У Ладижині результати планують детально проаналізувати та використати для визначення напрямків, які потребують посилення.

Наскільки успішною є Ладижинська громада і чи однаково її розвиток бачать місцева влада, статистика та самі жителі?
Відповіді на ці питання має допомогти знайти новий Індекс успішності розвитку громад, результати другої хвилі якого презентували у Києві.
Цього року дослідження охопило сім громад із чотирьох областей України. Вінниччину в ньому представляє Ладижинська громада.
І принципова відмінність цього дослідження полягає в тому, що громаду оцінюють не лише за бюджетами, кількістю реалізованих проєктів чи іншою офіційною статистикою.

Дослідники намагаються зрозуміти ще й те, що стоїть за цифрами: чи задоволені люди життям у своїй громаді, чи відчувають зміни і чи бачать тут власне майбутнє.
211 жителів Ладижина розповіли, як їм живеться у громаді
У межах дослідження в Ладижинській громаді провели 211 інтерв’ю з місцевими жителями.
Тепер отримані результати мають стати предметом детального аналізу самої громади.
Виконувач обов’язків Ладижинського міського голови — секретар міської ради Олександр Коломієць говорить, що для місцевого самоврядування важливо не просто отримати черговий масив цифр, а зрозуміти, що саме вони означають для подальшого розвитку міста та громади.

«Це дуже цікаво. Треба поглибитися й вивчити, куди ми рухаємося і чи у правильному напрямку, примножити це. А якщо десь відстаємо — підсилитися», — зазначив Олександр Коломієць.
Саме можливість перевести результати дослідження у практичні управлінські рішення він називає його головною цінністю.
«Коли ми виміряємо стан справ і почнемо пропрацьовувати, у громаді стане краще жити», — наголосив керівник Ладижинської громади.
Фактично йдеться про спробу отримати для Ладижина своєрідну комплексну діагностику: побачити напрямки, де громада вже має сильні позиції, та сфери, де очікування жителів і реальна ситуація свідчать про необхідність змін.
Не рейтинг Ладижина, а його «діагностика»
Автори Індексу окремо наголошують: результати не потрібно сприймати як рейтинг міст чи турнірну таблицю.
Тобто дослідження не відповідає на питання, чи Ладижин «кращий» або «гірший» за інші громади.
Його завдання інше — показати кожній громаді її власний стан.
Індекс охоплює п’ять ключових сфер: економіку, якість врядування, безпеку, соціальне середовище та громадську участь.
Загальна методологія використовує понад 60 показників та поєднує об’єктивні дані — зокрема статистичні й бюджетні — з результатами опитування мешканців.

Таким чином можна побачити дві картини одночасно: що відбувається у громаді відповідно до статистики і як це саме життя оцінюють люди.
Забела: громада має знати свої сильні та слабкі сторони
Директор Благодійного фонду «МХП-Громаді» Володимир Забела пояснює, що такий інструмент особливо актуальний під час війни, коли можливості громад обмежені й доводиться значно ретельніше визначати пріоритети.
«Громади мають розуміти свої слабкі і сильні сторони. І ми їм такий інструмент даємо, адже особливо в умовах війни надзвичайно важливо розуміти, що потрібно розвивати», — зазначив Володимир Забела.
Для Ладижина це означає можливість не лише шукати проблемні напрямки.
Якщо дослідження виявляє сильну сторону громади, її можна перетворювати на конкурентну перевагу — використовувати для розвитку, пошуку партнерів та залучення інвестицій.

Саме на цьому наголошує Забела.
За його словами, Індекс допомагає жителям та місцевому самоврядуванню зрозуміти, чи потрібно насамперед концентрувати ресурси на слабких напрямках, чи посилювати вже наявні переваги та використовувати їх для партнерств.
Волочай: важливо порівняти витрачені гроші з тим, що відчули люди
Адже кінцевий критерій розвитку громади — не лише цифри у звітах, а те, чи стає в ній краще жити людям.




ДОВІДКОВО
Індекс успішності розвитку громад розробили ІСАР «Єднання» у партнерстві з Благодійним фондом «МХП-Громаді» та дослідницьким центром Info Sapiens за підтримки Європейського Союзу в межах проєкту «Єднання для громади».

