Після майже півтора року болісного очікування та надії ДНК-експертиза підтвердила загибель воїна, який до останнього подиху боронив Україну на Донеччині.
28 липня 2026 року Гайсинська громада вдруге поспіль схилила голови у скорботі, проводжаючи в останню путь свого Захисника — солдата Володимира Толстікова. Люди ставали навколішки вздовж маршруту жалобної процесії, віддаючи останню шану воїну, який поклав своє життя за свободу, незалежність і майбутнє України.
Про це розповіли на сторінці Гайсинської міської ради.
Володимир Толстіков народився 11 грудня 1974 року в місті Макіївка Донецької області. Після закінчення школи здобув вищу економічну освіту в Донецькому політехнічному інституті. Працював менеджером зі збуту в приватній компанії, проживав у Києві, мав мирне життя, плани та мрії.
Однак із початком повномасштабної війни він не залишився осторонь. Наприкінці червня 2024 року Володимира призвали на військову службу Київським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Він служив солдатом, номером обслуги 3-го відділення гранатометного взводу 1-го механізованого батальйону 153-ї окремої механізованої бригади та виконував бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту.
На початку лютого 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині зв’язок із військовослужбовцем обірвався. Відтоді його вважали зниклим безвісти. Майже півтора року рідні жили між надією та відчаєм, очікуючи бодай якоїсь звістки про свого найдорожчого.
Згодом ДНК-експертиза підтвердила найстрашніше — Володимир Толстіков загинув. Встановлено, що 7 лютого 2025 року під час переміщення між спостережними пунктами поблизу населеного пункту Срібне Покровського району Донецької області воїн загинув унаслідок атаки ворожих безпілотників.
Лише тепер Герой повернувся додому — на щиті.
Попрощатися із Захисником прийшли рідні, друзі, побратими, представники міської влади, військовослужбовці та жителі громади. Особливо тяжкою ця втрата стала для його сина Ігоря, який назавжди втратив батька.
Поховали Володимира Толстікова на Новій Алеї Слави міського кладовища в Гайсині з усіма військовими почестями. Державний Прапор України, почесна варта, військовий салют і скорботні мелодії стали останньою шаною воїну, який до кінця залишався вірним військовій присязі та українському народові.
Володимир Толстіков назавжди залишиться у строю Героїв України. Його ім’я житиме у пам’яті рідних, побратимів, вдячної Гайсинської громади та всіх українців, заради яких він віддав найдорожче — власне життя.
