Фестиваль у Теплику довів: культурна спадщина — це жива сила, яка об’єднує покоління й громади навіть у найскладніші часи.
У межах національної програми «Згуртовані громади «Пліч-о-пліч» у Теплику відбувся мистецький фестиваль «У традиції — сила, у єдності — майбутнє», який став справжнім святом української автентики, єдності та духовної спадщини.
Особливе місце у програмі посів унікальний обряд села Розкошівка — «Водити Володара». Саме тут ця давня традиція збереглася у своєму первозданному вигляді, попри історичні випробування, заборони радянського часу та тривале забуття. Сьогодні вона не просто відроджена — вона живе, звучить і об’єднує.
Про це розповідла на своїй сторінці Людмила Головашич – очілиниця Гайсинської РВА.
До Теплицької громади завітали гості з релокованих адміністрацій Донеччини — Великоновосілківської селищної громади та Херсонщини — Мирненської громади. Для них підготували змістовну культурну програму: відвідини музею видатного композитора Миколи Леонтовича та краєзнавчого музею, знайомство з місцевими традиціями й гастрономічною спадщиною.
Окрему увагу привернула автентична страва «бадзьоня», яка нині готується до включення до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. У відповідь гості презентували свою традиційну страву «тузлук», привезену зі Скадовська, що стало ще одним символом культурного обміну та єднання.
До святкування долучилися начальник Гайсинської районної військової адміністрації Людмила Головашич та Теплицький селищний голова Руслан Трамбовецький, підкресливши важливість збереження культурної спадщини як основи національної ідентичності.
Кульмінацією фестивалю стало обрядове дійство «Водити Володара», яке традиційно відбувається на загадковому місці під назвою «Степок» — ділянці, де вже понад століття не росте жодне дерево. Саме тут оживають давні пісні: «Заплітати шума», «Зійди, Козле, рано», «Скриповеє колесо», «Довгої лози».
Фінальним акордом стала «Довга лоза» — символічний живий ланцюг, що єднає людей різного віку. Від «Степка» до сільського клубу тягнеться ця жива нитка традиції, наповнена піснею, рухом і спільною радістю.