Вінницький обласний краєзнавчий музей на своїй Facebook-сторінці публікує архівні листівки та світлини Поділля. Серед них неймовірні старі світлини Гайсина, які зберігають історію міста.
Гайсин у період Речі Посполитої та Російської імперії
«Гайсин за часів Речі Посполитої був центром староства, отримав магдебурзьке право у 1744 році та дозвіл на проведення чотирьох ярмарків на рік у 1745-му», — зазначають у музеї.
У Російській імперії місто стало повітовим центром Подільської губернії, що сприяло його економічному та демографічному зростанню. За даними музею, 1825–1858 роки населення зросло з 2 480 до 10 106 осіб.
Проте наприкінці XIX століття розвиток міста призупинився через віддаленість від основних залізничних магістралей. Найближча станція Зятківці знаходилася за 23 версти, і товари доводилося перевозити гужовим транспортом.
Вузькоколійка як прорив для міста
Щоб вирішити проблему логістики, Гайсинська міська дума ініціювала будівництво вузькоколійки Калинівка–Гайсин–Гайворон довжиною 25 верст. Проєкт було схвалено у 1898 році, місто придбало частину акцій товариства та виділило 45 дес. землі під залізницю. Вузькоколійну гілку відкрили у 1900 році разом із товарно-пасажирською станцією Гайсина.
До 1910 року вузькоколійна мережа з’єднала Хмільник, Вінницю, Гайсин та приєдналася до ліній на Житомир і Бердичів, ставши прикладом для інших міст.
Торгівля та населення
Економічне зростання Гайсина супроводжувалося збільшенням населення та забудови. Кожні два тижні на базарній площі міста відбувалися ярмарки. Як зазначає дослідник Олег Рибчинський, композиція ринкової площі нагадувала готичну традицію: квадратна площа з храмом у куті — Миколаївською церквою.
На початку 1899 року населення міста становило 11 622 осіб:
- 4 663 православних
- 306 старообрядців
- 174 католики
- 9 лютеран
- 6 470 євреїв
Єврейська громада мала синагогу та 6 молитовних домів, старообрядці — молитовний дім, а католики належали до парафії костелу в Куні.
Гайсинське споживче товариство
У музеї також наголошують на Гайсинському споживчому товаристві, заснованому у 1897 році. До 1901 року воно налічувало 244 пайовики, капітал у 9 158 рублів приносив 1 300 рублів річного доходу. Товариство мало власну крамницю з продуктами, книгами, іграшками та новорічними прикрасами. Частину прибутку виділяли на культурно-просвітницькі потреби дітей членів товариства, які навчалися у місцевій класичній гімназії.
Релігійні та освітні споруди
Місто мало Покровський собор (1886–1892) з двома школами: церковнопарафіяльною для хлопців і школою грамоти для дівчаток. На жаль, Миколаївська церква та Покровський собор були зруйновані у 1930-х роках.
Фотографія та фотосалони Гайсина
Перші фотоательє з’явилися на початку XX століття. Ймовірно, перше відкрив Михайло Густомський на початку 1880-х років. Інші відомі фотографи міста того часу: Авраам Черниш, М. Книжник, А. Федоров, Авраам Хлайдовський.
У 1916 році в салоні М. Книжника фотографувався Герасим Козаченко зі своїми сестрами. Світлина збереглася як фотолистівка з поштовою розміткою та логотипом «Фотографія М. Л. Книжника. Гайсин».
На жаль, невідомо, хто саме випускав поштівки з Гайсина. Відомо лише, що існувало щонайменше дві серії, різні за кольором друку та мовою підписів (російська та польська).