Життя Захисника України, сповнене відваги й любові до Батьківщини, обірвалося на фронті.
Теплицька громада з глибоким сумом і невимовним болем у серці провела в останню путь Захисника України — Івана Альбертовича Стрілецького, який віддав своє життя за свободу, незалежність і майбутнє нашої держави.
Про це повідомили на сайті Теплицької селищної ради.
Іван народився 27 вересня 1994 року у селі Важне. Навчався у Степанівській школі, після закінчення 9 класів вступив до Уманського професійного училища, де здобув фах електромеханіка. У мирному житті працював промисловим альпіністом — відповідальним, працьовитим, надійним.
Влітку 2024 року Іван був мобілізований до лав Збройних Сил України та проходив службу у складі 3 окремої штурмової бригади. Разом із молодшим братом Артемом вони пліч-о-пліч виконували бойові завдання, підтримуючи один одного як рідні брати й побратими.
У серпні 2024 року Іван отримав важке поранення, після якого понад рік проходив лікування та відновлення. Проте, не зважаючи на пережите, у жовтні 2025 року він знову став до строю. Служив на посаді стрільця 2 відділення охорони взводу першого відділу Уманського РТЦК та СП, сумлінно виконуючи свій військовий обов’язок.
Життєвий шлях Захисника обірвався 25 грудня 2025 року поблизу населеного пункту Гришине Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання у складі роти безпілотних авіаційних комплексів 3 механізованого батальйону 155 окремої механізованої бригади. Івану назавжди залишився 31 рік…
Сьогодні громада схилила голови у скорботі, віддаючи шану людині, яка свідомо обрала шлях служіння державі, її свободі та майбутньому. Його мужність, любов до України, готовність стати між мирними людьми й ворогом назавжди залишаться в серцях усіх, хто його знав.
Особливо зворушливим став момент прощання, коли молодший брат Артем виголосив Молитву Українського націоналіста — ті слова, з якими воїни йдуть у бій і якими проводжають полеглих побратимів у вічність.
Три гучні постріли в небо та Гімн України сповістили, що душа Воїна навіки упокоїлася в рідній землі. Тепер Іван — у Небесному Воїнстві, а над його могилою навіки майорітиме синьо-жовтий стяг Героя-Захисника. Прапор, яким була огорнута труна, як символ мужності й відданості Україні, передали його братові.
